Критерії вибору та обгрунтування науково-дослідного процесу

Главная Украинский язык

Скачать презентацию (0.38 мб)

Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
	Критерії вибору та обгрунтування науково-дослідного процесу Підготувала: Студентка групи МБС-112 Кривошея Інна

Слайд №2
	Науково-дослідний процес складається з комплексу дій, спрямованих на отримання нових знань, завдяки яких змінюється (вдосконалюється) суспільна практика, її окремі ланки.
Слайд №3
	Будь-яке наукове дослідження, з одного боку, є неповторним за своєю сутністю, з іншого ж боку, воно має певний алгоритм свого становлення – універсальні послідовні етапи: Перший етап — формування проблеми. На основі аналізу протиріч напряму, що вивчається, формулюють основне питання — проблему, і в загальних рисах визначають очікувальний результат. Проблема — це складне теоретичне чи практичне питання, що потребує спеціального вивчення і позитивного розв’язання
Слайд №4
	Проблема дослідження виявляється шляхом визначення соціальних потреб (запиту) стосовно обраного явища, їх співставлення з реальним станом його існування в суспільстві, ступеня висвітлення в теорії, в результаті чого формулюється тема дослідження. Критерії вибору теми – її актуальність, новизна і перспективність
Слайд №5
	Другий етап — розробка структури проблеми. Виокремлюють теми, підтеми, питання. Композиція цих компонентів має створити «дерево» проблеми (або комплексної проблеми). З кожної теми визначають орієнтований напрям дослідження.
Слайд №6
	Після обґрунтування проблеми, її структури науковий колектив або окремий науковець вибирають конкретну тему наукового дослідження. Обрання теми передбачає визначення її наукового напряму, визначення об’єкта і предмета дослідження, його мети і завдань, формулювання гіпотези.
Слайд №7
	На третьому етапі окреслюють актуальність теми, її цінність на даному етапі для науки, виробництва. Для цього з кожної теми проводять дискусію, визначають протиріччя, виключають заперечення на користь реальності даної теми. Після такої «чистки» остаточно складають структуру проблеми.
Слайд №8
	В процесі аналізу наукової інформації (наукових статей, монографій, науково-методичної, навчальної літератури), нормативних матеріалів й інших літературних джерел, її класифікації по визначеним науковим завданням формується теоретичний базис дослідження, який складає його теоретико-методологічний фундамент.
Слайд №9
	Актуальність теми Тема повинна бути актуальною, важливою, і такою, що вимагає її вирішення в даний момент. Це одна із основних вимог. Критеріїв для встановлення міри актуальності поки що немає. Актуальною вважається така тема, яка б забезпечила певний економічний ефект, у прикладних дослідженнях буде більш актуальною тема, яка забезпечить більший економічний ефект. Актуальність теоретичних досліджень оцінюють експерти, відомі вчені з даної проблеми.
Слайд №10
	Новизна теми Тема має вирішувати наукове завдання, це означає, що тема в такому визначенні ще не розроблялась, тобто виключене дублювання. Новизна розробки має бути науковою, а не технічною, тобто принципово новою. Все, що вже відомо, не може бути предметом наукового дослідження.
Слайд №11
	Ефективність теми Тема повинна бути економічно ефективною і значимою. Будь-яка тема прикладних досліджень має забезпечити отримання економічного ефекту для народного господарства. Це одна з важливих вимог.
Слайд №12
	Значимість теми Значимість як основний критерій теми, має місце при проведенні досліджень, які визначають престиж вітчизняної науки, або є фундаментом для прикладних наук, або спрямовані на удосконалення суспільних і виробничих відносин.
Слайд №13
	Профільність та практичне застосування Тема повинна відповідати профілю наукового колективу. Кожен науковий колектив (ВНЗ, НДІ, відділ, кафедра) має свій профіль, кваліфікацію, компетентність. Важливою характеристикою теми є її практичне застосування, якщо це неможливо здійснити, то розробка теми є неефективною.
Слайд №14
	Дякую за увагу