Критерії вибору та обгрунтування науково-дослідного процесу


Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
Критерії вибору та обгрунтування науково-дослідного процесу
Підготувала:
Студентка групи МБС-112
Кривошея Інна

Слайд №2
Науково-дослідний процес
складається з комплексу дій, спрямованих на отримання нових знань, завдяки яких змінюється (вдосконалюється) суспільна практика, її окремі ланки.
Слайд №3
Будь-яке наукове дослідження, з одного боку, є неповторним за своєю сутністю, з іншого ж боку, воно має певний алгоритм свого становлення – універсальні послідовні етапи:
Перший етап — формування проблеми. На основі аналізу протиріч напряму, що вивчається, формулюють основне питання — проблему, і в загальних рисах визначають очікувальний результат.
Проблема — це складне теоретичне чи практичне питання, що потребує спеціального вивчення і позитивного розв’язання
Слайд №4
Проблема дослідження виявляється шляхом визначення соціальних потреб (запиту) стосовно обраного явища, їх співставлення з реальним станом його існування в суспільстві, ступеня висвітлення в теорії, в результаті чого формулюється тема дослідження.

Критерії вибору теми – її актуальність, новизна і перспективність

Слайд №5
Другий етап — розробка структури проблеми. Виокремлюють теми, підтеми, питання. Композиція цих компонентів має створити «дерево» проблеми (або комплексної проблеми). З кожної теми визначають орієнтований напрям дослідження.
Слайд №6
Після обґрунтування проблеми, її структури науковий колектив або окремий науковець вибирають конкретну тему наукового дослідження.
Обрання теми передбачає визначення її наукового напряму, визначення об’єкта і предмета дослідження, його мети і завдань, формулювання гіпотези.
Слайд №7
На третьому етапі окреслюють актуальність теми, її цінність на даному етапі для науки, виробництва. Для цього з кожної теми проводять дискусію, визначають протиріччя, виключають заперечення на користь реальності даної теми. Після такої «чистки» остаточно складають структуру проблеми.
Слайд №8
В процесі аналізу наукової інформації (наукових статей, монографій, науково-методичної, навчальної літератури), нормативних матеріалів й інших літературних джерел, її класифікації по визначеним науковим завданням формується теоретичний базис дослідження, який складає його теоретико-методологічний фундамент.
Слайд №9
Актуальність теми
Тема повинна бути актуальною, важливою, і такою, що вимагає її вирішення в даний момент. Це одна із основних вимог. Критеріїв для встановлення міри актуальності поки що немає. Актуальною вважається така тема, яка б забезпечила певний економічний ефект, у прикладних дослідженнях буде більш актуальною тема, яка забезпечить більший економічний ефект. Актуальність теоретичних досліджень оцінюють експерти, відомі вчені з даної проблеми.
Слайд №10
Новизна теми
Тема має вирішувати наукове завдання, це означає, що тема в такому визначенні ще не розроблялась, тобто виключене дублювання. Новизна розробки має бути науковою, а не технічною, тобто принципово новою. Все, що вже відомо, не може бути предметом наукового дослідження.
Слайд №11
Ефективність теми
Тема повинна бути економічно ефективною і значимою. Будь-яка тема прикладних досліджень має забезпечити отримання економічного ефекту для народного господарства. Це одна з важливих вимог.
Слайд №12
Значимість теми
Значимість як основний критерій теми, має місце при проведенні досліджень, які визначають престиж вітчизняної науки, або є фундаментом для прикладних наук, або спрямовані на удосконалення суспільних і виробничих відносин.
Слайд №13
Профільність та практичне застосування
Тема повинна відповідати профілю наукового колективу. Кожен науковий колектив (ВНЗ, НДІ, відділ, кафедра) має свій профіль, кваліфікацію, компетентність.
Важливою характеристикою теми є її практичне застосування, якщо це неможливо здійснити, то розробка теми є неефективною.
Слайд №14
Дякую за увагу