Методологія в гуманітарних науках


Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
www.eskimosi.in.ua
1
Методологія в гуманітарних науках
Сутність наукової методології.
Особливості застосування методології в науковому пізнанні та в практичній діяльності.

Слайд №2
www.eskimosi.in.ua
2
Методологія – вчення про способи організації і побудови теоретичної і практичної діяльності людини.
Методологія науки – вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання.

У “Великому економічному словнику” методологія визначається як “вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності. Методологія науки – вчення про принципи побудови, форми та способи “наукового пізнання”.

Слайд №3
www.eskimosi.in.ua
3
Методологія (від греч. methodos — шлях дослідження, logos- вчення) — вчення про найбільш загальні принципи, структуру, логічну організацію, методи і засоби пізнання і перетворення навколишнього світу.
Спочатку методологія була представлена в практичних формах взаємин людей з об’єктивним світом. Надалі вона виділяється в спеціальний предмет раціонального пізнання і фіксується, як система соціально апробованих правил і нормативів пізнання та дії, що співвідносяться з властивостями і законами дійсності.
Слайд №4
www.eskimosi.in.ua
4
У XX столітті відбувається швидке зростання методологічних досліджень і особливий вплив на розвиток методології справляють процеси диференціації й інтеграції наукового знання, докорінні перетворення класичних і поява великої кількості нових дисциплін, перетворення науки в безпосередню продуктивну силу суспільства.
Якщо раніше поняття методології охоплювало переважно сукупність уявлень про філософські основи науково-пізнавальної діяльності, то тепер йому відповідає внутрішньо диференційована і спеціалізована галузь знання. Від теорії пізнання методологію відрізняє акцент на методах, шляхах досягнення істинного і практично ефективного знання.
Слайд №5
www.eskimosi.in.ua
5
Методологія Премодерну (протометодологія)
емпіризм (поверховість);
синкретичність;
гетерогенність (фрагментарність).
Методологія Модерну: (традиційна методологія)
когерентність, холістичність;
есенціалізм (позитивізм);
сайенитизм (позитивізм);
Методологія Постмодерну (новітня методологія)
трансдисциплінарність;
релятивізм;
плюралізм, синергізм.
Слайд №6
www.eskimosi.in.ua
6
Рівні методологіїРівні методології — складна система, в рамках якої між ними існує визначена супідрядність:
Рівень філософської методології — аналіз загальних принципів пізнання і категоріального базису науки в цілому. Ця сфера методології являє собою розгляд філософського знання і розробляється спеціальними для філософії методами.
Рівень загальнонаукової методології — розробка загальнонаукових концепцій пізнання і формальних методологічних теорій (логіки науки, розроблювальної на основі застосування апарата математичної логіки і т.д.).
Слайд №7
www.eskimosi.in.ua
7
Загальнонауковий характер методологічних концепцій власне кажучи означає їхню міждисциплінарну природу, тобто їхня застосовність для різних областей науки, на стиках традиційних дисциплін і принципову можливість перенесення засобів і методів таких концепцій з однієї області наукових знань в інші. Оскільки загальнонаукові методологічні концепції не претендують на рішення світоглядних, загально філософських задач, їхня розробка здійснюється в сфері нефілософського знання, а саме в рамках сучасної логіки і методології науки.
Слайд №8
www.eskimosi.in.ua
8
Рівень конкретно-наукової методології — аналіз методів, принципів і процедур дослідження, застосовуваних у спеціальних наукових дисциплінах. Основна задача цього рівня методології — виявлення й опис сукупності методологічних прийомів і принципів, специфічних для тієї чи іншої дисципліни: фізики, біології, хімії, психології, соціології і т.д.
Слайд №9
www.eskimosi.in.ua
9
Рівень методології прикладних досліджень — опис способів одержання релевантної інформації, умов проведення експериментів, обліку погрішностей, методів обробки експериментальних даних і т.д. Методологічні знання на цьому рівні зводяться до вимог, регламентаціям і практичним прийомам при використанні тих чи інших наукових результатів.
Слайд №10
www.eskimosi.in.ua
10
Головні особливості традиційної методологічної культури, в якій домінувала картезіанська концепція наукового аналізу, зумовлені її вихідними метафізичними припущеннями. «Першоелементи», що утворюють самий глибинний рівень Всесвіту, не виникають, не трансмутують, не проліферують, не дееволюціонують, а споконвіку є в наявності.

проліферація — лат. proles — потомство, нащадки, fero — несу, — розмноження клітин.

Слайд №11
www.eskimosi.in.ua
11
Категоріальна мова цієї методологічної культури і вирощена нею метафізична рефлексія, легітимували «філософію присутності (наявності)» як єдино правильну парадигму філософії науки. Ця методологічна культура навіть і в наш час усе ще панує над свідомістю багатьох учених і філософів науки.
Слайд №12
www.eskimosi.in.ua
12
Зрозуміти, чому творці науки Нового часу віддали перевагу моделюванню навколишнього Всесвіту з допомогою універсумів, що не еволюціонують, сьогодні неважко. Новий час — це доба «диктатури Розуму». Мислителі цієї доби одержимі прагненням тотально осягнути, поставити під людський контроль не тільки світ природи, а й світ культури, установити Владу над ними.
Слайд №13
www.eskimosi.in.ua
13
Моделювання навколишнього світу з допомогою такого «універсуму систем, що не еволюціонують» відповідало загальному прагненню мислителів Модерну зробити навколишній світ передбачуваним, контрольованим, підпорядкованим Владі людини.
Слайд №14
www.eskimosi.in.ua
14
Нова методологічна культура науки.
Методологічна культура дослідження світу «складностей, що еволюціонують» кардинально відмінна від методологічної культури дослідження світу «систем, що не еволюціонують». Поняття про «складність, що еволюціонує» фігурує в цій культурі як концептуальний прообраз теоретичних репрезентантів різноманітних фізичних, соціальних і ментальних реалій.
Слайд №15
www.eskimosi.in.ua
15
Характерна риса наук, які досліджують мультиверсум «складностей, що еволюціонують», може бути позначена неологізмом трансдисциплінарність. Цей термін означає, що жодна з таких наук не укладається в межах якоїсь однієї монодисципліни (скажімо, фізики, хімії, біології, соціології і т.п.). Наука — трансдисциплінарна, якщо вона характеризується двома особливостями: 1) її сфера застосовності універсальна, тобто простирається від космофізики до космоетики; 2) природа досліджуваних нею об’єктів може бути довільною.
Слайд №16
www.eskimosi.in.ua
16
Головне філософське значення „наук про складність” полягає не в постановці подібного кола проблем, а в тому, що вони кардинально змінили ейнштейнівську практику глобального осмислення Всесвіту, а також методологічну культуру такого осмислення. Завдяки їм колишній стан методологічної культури, іменований „методологічною культурою фундаменталізму”, поступається місцем новому стану „методологічній культурі плюрального перспективізму”.
Слайд №17
www.eskimosi.in.ua
17
Загальну характеристику філософії нестабільності — філософії постмодернізму — можна було б підсумувати так: філософія нестабільності починається там, де авторитет великої філософської традиції Декарта – Спінози – Локка – Лейбніца – Канта — Гегеля — Маркса опиняється під знаком питання, де мислення асиметричними категоріальними опозиціями, гранднаративами, центризмами кваліфікується як експансіоністське мислення епохи, що відійшла в історію.
Слайд №18
www.eskimosi.in.ua
18
Постмодернізм продовжив та максимально радикалізував релятивістську лінію у післявоєнній філософії та в методології науки, пов’язану з іменами В.Куайна, Т.Куна та П.Фейерабенда. До того ж, на відміну від релятивізму в гуманітарно-науковому знанні 19 ст., в основі якого лежала ідея історизму (відповідно, мінливості) об’єкта пізнання, релятивізм 20 ст. переніс центр ваги на сталу обмеженість та специфічність суб’єкта пізнання.
Слайд №19
www.eskimosi.in.ua
19
“Фільтри” в пізнанні:
Слайд №20
www.eskimosi.in.ua
20
В результаті те, що у Куна було свого роду «лінзою», на якій зосереджувалась увага дослідника, у постмодерністів воно знайшло своє виявлення у цілій системі «фільтрів», які коригують, деформують і в кінцевому випадку формують образ об’єкту, який вивчається. Дія таких епістемологічних «фільтрів» значною мірою заснована на функціях мови.
Слайд №21
www.eskimosi.in.ua
21
Мова — надзвичайно важливий посередник практично в усіх галузях наукової діяльності. Проте, вона зовсім не нейтральний посередник, який повно та без викривлень виражає та передає думку. Мова-посередник має достатньо складну структуру. Можна виділити якнайменше три якісно різнорідних прошарки мовного опосередкування в економічному пізнанні та пов’язані з ними епістемологічні «фільтри»:
Слайд №22
www.eskimosi.in.ua
22
Природна (загальнокультурна) мова як засіб опису економічних явищ в повсякденному житті — саме їй загалом і відповідає мовний фільтр;
Термінологія економічної науки як інструмент наукового опису економічної реальності — їй відповідає онтологічний фільтр;
Зовнішнє, передусім літературне оформлення економічних текстів і, відповідно, риторичний фільтр.
Слайд №23
www.eskimosi.in.ua
23
Фільтри в пізнанні
Слайд №24
www.eskimosi.in.ua
24
Необхідно відзначити, що в даній сфері також діють визначені соціальні «фільтри», які координують сприйняття проблемної ситуації дослідником-прикладником і замовником. Що стосується замовника — це перш за все його цілі (політичні установки), стосовно дослідника – його системно-практична онтологія, котра концептуалізує проблемну ситуацію на базі його професійних знань та досвіду. Нарешті, «фільтр » ціннісних установок означає особливе місце цього фактору в механізмі функціонування прикладного знання як поля потенційного ціннісного (перш за все етичного) конфлікту між замовником та вченим-виконавцем.
Слайд №25
www.eskimosi.in.ua
25
Професійно-етична функція. За загальної дискусійності питань, пов’язаних з нормативністю методологічного знання, є один пункт, стосовно якого нормативне начало визнається економістами-методологами всіх напрямів. Цей пункт стосується етики дискусії, або Sprachethik (цей німецький термін було започатковано неомарксистськими філософами франкфуртської школи).