Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин


Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
Тема 13: Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин.
План викладу матеріалу.
Міжнародна організація паці: цілі, завдання, структура, напрями діяльності.
Організація діяльності Міжнародної організації праці.
Нормотворча діяльність МОП. Міжнародний кодекс праці.
Проблеми інтеграції соціально-трудових відносин України в систему відносин, визнану МОП.

Слайд №2
З розвитком світової економіки, економічної інтеграції та співробітництва різних країн виникла необхідність узгоджувати та узагальнювати трудові відносини, які складаються на національних ринках праці. Виконання цього завдання взяла на себе Міжнародна організація праці, яка в своїх Конвенціях і Рекомендаціях юридично закріпила норми трудових відносин як частину міжнародного права.
Конвенції та Рекомендації МОП після ратифікації їх парламентами багатьох країн стали складовою частиною національного трудового права, яке регулює певні аспекти національного ринку праці
Слайд №3
МОП слідкує за умовами праці у всіх країнах світу. ЇЇ засновники виходили з припущення, що неспроможність будь-якої однієї нації створити людські умови праці є перепоною на шляху інших націй, що бажають їх покращити у своїх країнах.

МОП – це тристороння організація, в якій представлені працівники, роботодавці та державні органи з рівними правами при прийнятті рішень. Результати цієї співпраці щорічно обговорюються на тристоронній конференції.

Слайд №4
МОП створена на підставі статутного принципу, відповідно до якого загальний і міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості.

Завдяки діяльності цих організацій та покращенню комунікації в усьому світі люди все більше усвідомлюють відмінності в умовах праці в різних країнах.

Слайд №5
МОП виробила такі критерії індустріального суспільства, як восьмигодинний робочий день, захист материнства, законодавство, що забороняє використання дитячої праці, і цілий ряд мір, що сприяють безпеці на робочих місцях і нормальним трудовим відносинам.
Міжнародна організація праці — одна з найстарших і найбільших міжнародних організацій. Вона створена у 1919 р. у складі Ліги Націй за ініціативою і актив­ною участю західної соціал-демократії для сприяння соціальному прогресу, встановлення і підтримання соціальної злагоди. З 1946 р. МОП діє як спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй.
Слайд №6
МОП налічує більше 180 країн-членів, сприяє дотриманню прав людини, гармонійному соціально-економічному розвитку народів світу через запровадження та контроль за дотриманням міжнародних стандартів праці, технічне співробітництво.

МОП здійснює наукові дослідження і поширює інформацію, готує кадри для створення умов забезпечення потреб якомога більшої кількості людей світу у харчуванні, житлі, здоров’ї, освіті, культурі, гідній праці.

Слайд №7
Головні цілі МОП відповідно до її статуту:
захист інтересів та прав трудящих шляхом регламентації робочого часу;
боротьба з безробіттям;
встановлення гарантії за робітної плати та визнання принципу рівності оплати за однакову працю;
захист працівників від професійних захворювань та травматизму на виробництві;
регламентація питань соціального страхування та соціального забезпечення тощо.
Слайд №8
Для досягнення поставлених цілей МОП виконує такі основні завдання:
розробка міжнародної політики та програм вирішення соціально-трудових проблем;
створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій та рекомендацій задля здійснення цієї політики;
технічне співробітництво (допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем);
захист прав людини та боротьба з бідністю за покращання життєвого рівня трудящих,
розвиток соціального забезпечення;
розробка програм покращання умов праці та виробничогосередовища, техніки безпеки та гігієни праці, охорона та відновлення довкілля;
розробка заходів щодо захисту найвразливіших груп працівників (жінок, молоді, людей похилого віку, працівників-емігрантів) тощо.
Слайд №9
Міжнародна конференція праці (МКП) є вищим органом МОП, робота котрого визначається спе­ціальним Регламентом. МКП збирається щорічно в Женеві на початку червня.
Кожна держава на Конференції представлена двома делегатами від уряду та по одному від трудящих та підприємців з правом вирішального голосу. МКП визначає загальний напрямок діяльності МОП, тут обговорюються соціальні проблеми у сфері праці, розробляються та затверджуються міжнародні норми праці у вигляді конвенцій та рекомендацій, приймаються резолюції щодо окремих питань діяльності МОП, заслуховується звіт про діяльність Організації за минулий рік та затверджуються бюджет і програма на наступні два роки, раз на три роки обирається адміністративна рада.
Слайд №10
Галузеві комітети створені поза Конференцією для обговорен­ня на міжнародному рівні соціально-трудових проблем окремих, найважливіших галузей економіки. Комітети є постійними органами, однак збираються на засідання нерегулярно, не частіше ніж раз на декілька років.

Регіональні конференції скликаються для підтримання постійного зв’язку МОП із різним районами світу та вивчення соціально-економічних змін, які там відбуваються. На них розглядаються питання, що становлять особливий інтерес для даного регіону. Рішення конференцій спрямовуються у МОП, урядам, об’єднанням трудящих та підприємців країн.

Слайд №11
Адміністративна рада є виконавчим органом МОП, який спрямовує її роботу в період між конференціями, впроваджує її рішення, визначає порядок денний конференції та інших нарад, спрямовує діяльність МБП та різноманітних комітетів тощо.
Адміністративна рада має тристоронній склад: 28 представників урядів, 14 трудящих та 14 підприємців. Адміністративна рада збирається три рази на рік.
Слайд №12
Міжнародне бюро праці (МБП) — це постійний секретаріат таодночасно дослідний центр із соціальних питань і світовий довідково-інформаційний центр МОП.
До головних функцій МБП відносять: здійснення різноманітних обстежень у сфері соціально-трудових відносин за дорученням Адміністративної ради та Генеральних конференцій, контроль за дотриманням ратифікованих конвенцій, підготовка матеріалів для генеральних конференцій, видання та поширення публікацій з питань праці.
Очолює МБП Генеральний директор, який призначається Адміністративною радою раз на 5 років. Організаційно МБП складається із ряду департаментів та має декілька бюро і представників у різних країнах.
Важливу роль в розвитку МОП зіграло прийняття в 1944 р. Міжнародною конференцією праці у Філадельфії Декларації про діяльність МОП. Вона отримала назву Філадельфійської декларації та разом зі статутом визначила основні цілі.
Слайд №13
Визначені Декларацією цілі та завдання є головними у діяльності МОП протягом усього періоду, однак сучасні умови визначають необхідність виявлення пріоритетів її діяльності.
До головних з них можна віднести такі:
підтримка процесу демократизації для сприяння розвитку трипартизму, діалогу між партнерами в кожній державі;
продовження боротьби з бідністю, передусім через збільшення зайнятості, в тому числі шляхом перепідготовки робочої сили;
захист трудових та громадянських прав трудящих у всіх його формах.
Слайд №14
МОП є єдиною організацією ООН, в рамках котрої представники трудящих разом з представниками підприємців та урядів на рівних правах беруть участь у прийнятті рішень шляхом переговорів з найважливіших соціально-економічних питань.
На тристоронній основі функціонують органи МОП — Адміністративна рада (виконавчий орган), галузеві комітети.
Тристоронній принцип побудови та здійснення діяльності МОП закріплено в її базових документах — Філадельфійській декларації та Статуті.
Слайд №15
У своїй діяльності МОП використовує три основні методи:

розробка та прийняття міжнародних трудових норм та контроль за їх виконанням (нормотворча діяльність);
надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проблем, тобто здійснення технічного співробітництва;
проведення досліджень та здійснення публікацій з проблем у сфері праці.

Слайд №16
Нормотворча робота є головною у діяльності МОП та здійснюється задля досягнення її основних цілей і завдань.
МОП розробляє міжнародні програми щодо покращання умов праці та життя трудящих, підвищення можливостей зайнятості та підтримки основних прав людини, вдосконалення загальної і професійної освіти.
Ці програми ґрунтуються на міжнародних трудових нормах, що встановлюються конвенціями та рекомендаціями МОП.
Слайд №17
Важливим напрямом діяльності МОП стала допомога країнам, що розвиваються, у професійній підготовці та перепідготовці кадрів.
Ці питання МОП розглядає як проблему розвитку людських ресурсів, включаючи розвиток управління, професійну орієнтацію та професійну реабілітацію.
Слайд №18
Гострою сферою роботи МОП є права людини. Вся діяльність МОП тією чи іншою мірою пов’язана з правами людини, захистом права на працю та від примусової праці, боротьбою за нормальні умови праці, захист від дискримінації, за свободу об’єднання у профспілки тощо.

Міжнародно-правові акти двох видів — Конвенції і Рекомендації — приймаються в рамках, закріплених у статуті МОП та інших її документах. Традиційно це відбувається шляхом дворазового обговорення, перше з котрих проходить на Конференції в рамках заснованого з цього питання тристороннього комітету.

Цей комітет розробляє за загальною згодою кінцевий текст висновків та виносить його на пленарне засідання Конференції разом з проектом резолюції про включення в порядок денний Конференції пункта про прийняття на ній конвенції або рекомендації.

Слайд №19
Міжнародний кодекс праці — це різноманітні міжнародні трудові норми; зведення з 184 конвенцій та 194 рекомендацій МОП, прийнятих за роки існування Організації.
Він є об’єктом уваги, вивчення, запозичення, практичного використання в якості визнаного в цивілізованому світі еталона, зведення модельних актів з соціально-трудових відносин, творче освоєння якого є необхідною умовою розробки та вдосконалення національних систем трудового права, які орієнтуються на загальноцивілізаційні вимоги.
Слайд №20
Міжнародний кодекс праці встановлює міжнародні стандарти у сфері трудових прав, найму та професійної підготовки, умов праці та зайнятості.
Кодекс детально описує всі процедури, що ґрунтуються на принципових положеннях системи трипартизму, які є важли­вими для переговорного процесу сторін, для ефективного застосування міжнародних трудових норм у практиці певної країни тощо.
Слайд №21
Ратифікація конвенцій є найважливішим міжнародно-правовим актом, через який держава — учасниця МОП бере на себе зазначені в них міжнародні зобов’язання.

Ратифікація — це затвердження вищим органом державної влади міжнародного правового акта; ратифікація надає йому юридич­ної сили всередині країни.

Слайд №22
Нова конвенція набирає чинності для конкретної держави через 12 місяців з дня реєстрації ратифікаційної грамоти Генеральним директором МОП.
Згідно зі статутом МОП держави — учасниці повинні надавати щорічні доповіді про прийняті ними заходи щодо застосування ратифікованих конвенцій МОП.
З метою регулювання соціально-трудових відносин наша держава з урахуванням міжнародних, регіональних трудових стандартів створює власну законодавчу та нормотворчу систему, яка охоплює питання зайнятості, оплати праці, соціальної політики, умов та охорони праці, робочого часу, міграційної та демографічної політики тощо.
Слайд №23
Конституція України згідно із загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права гарантує громадянам права на не заборонену законом підприємницьку діяльність, на соціальний захист.
Гарантується захист від примусової праці, виду трудової діяльності, право на безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу, ніж це визначено законодавством.
Громадяни мають рівні конституційніправа і свободи, захищені від дискримінації за всіма ознаками тощо.Ці положення мають вищу юридичну силу та застосовуються на всійтериторії нашої держави.
Слайд №24
Трудові правовідносини можуть регулюватись актами компетен­тних державних органів:
діючі міжнародні договори за участю України,
закони України,
укази Президента України,
постанови Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств,
комітетів та відомств України,
накази керівників підприємств.
Слайд №25
Ряд міжнародних правових актів декларує право трудящих (в тому числі трудящих-мігрантів) на об’єднання в профспілки.

Якщо ж звернутись до українського законодавства, то з нього випливає, що іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права створювати в Україні суспільні організації за професійною ознакою.

Слайд №26
Розвиваючи національне законодавство у сфері праці та долаючи його недоліки, Україна сприяє розвитку та інтеграції національних соціально-трудових відноси у систему відносин, визнану світовим співтовариством.
Однак для цього потрібно знати законодавство та практику, знати та розуміти історичні, господарські, культурні традиції та особливості своєї країни, вміти розуміти та передбачати стан соціально-економічних умов країни на кожному етапі її розвитку, реформування її трудовихвідносин. Тільки тоді відбудеться становлення ефективних соціально-трудових відносин в країні та взаємовідносин у трудовій сфері на міжнародному рівні.