Базові інститути національної економіки
Слайды и текст этой презентации
| Слайд №1 | |
 |
Базові інститути національної економіки Виконав: студент групи фбс-210 Гученко Роман |
| Слайд №2 | |
 |
Інститути національної економіки — це ключові елементи будь-якої економічної системи; механізми упорядкування економічних дій, що становить сутнісну основу економічної системи суспільства. |
| Слайд №3 | |
 |
Поняття «інститут» еволюціонувало від його розуміння як стійких звичаїв мислення (Т. Веблен), правил гри (Т. Парсонс, О. Уільямсон), мовних символів, традицій і права (У. Гамільтон, Дж. Ходжсонс), організацій (Д. Лафт) до їх розуміння як закріплених правом та організаціями звичаїв, норм і традицій, що становлять основу упорядкованого розвитку елементів та підсистем певного суспільства. |
| Слайд №4 | |
 |
Комбінація базових економічних інститутів — це формування елементів, складних підсистем господарської системи та взаємозв’язків між ними в кожному конкретному суспільстві. |
| Слайд №5 | |
 |
До інституціональних елементів національної господарської системи відносять: підприємства, робітників, фірми, домогосподарства — мікрорівень національної економіки. У кожному з цих елементів тісно переплітаються праця, управління, власність та влада, формуючи скелет кожного з елементів. |
| Слайд №6 | |
 |
Ще однією важливою складовою інституційного поля національної економіки є норми, традиції, принципи, звичаї, соціально-психологічні особливості нації (ментальність, характер). |
| Слайд №7 | |
 |
До інститутів національної економіки також відносять податки, грошову систему, доходи, планування, виробництво, обмін, розподіл, споживання тощо, оскільки вони виступають конкретними формами прояву базових економічних інститутів. |
| Слайд №8 | |
 |
Постійна взаємодія інституціональних рівнів, їх комбінація та генезис — це становлення і розвиток національної господарської системи: інституційні обмеження визначають структуру організаційних форм у цій системі; самі організації як відкриті і складні системи здатні змінювати інституційні обмеження і визначати рівень та специфіку розвитку національної економіки і суспільства загалом через наявність в інституціональній системі механізмів координації базових економічних інститутів. |
