Звіт про рух грошових коштів


Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

Слайд №2
План
 1. Поняття та нормативно – правове регулювання звіту про рух грошових коштів.2. Зміст та загальні вимоги до розкриття статей звіту про рух грошових коштів.3. Спільні та відмінні риси П(С)БО 4 та МСФЗ 7 до форм звіту про грошові кошти
Слайд №3
1. Поняття та нормативно – правове регулювання звіту про рух грошових коштів
Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
До грошових коштів належать готівкові та безготівкові грошові кошти, а також їх еквіваленти, що відображаються на рахунках:
З0 «Каса»;
31 «Рахунки в банках»;
333 «Грошові кошти в дорозі у національній валюті»;
334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;
351 «Еквіваленти грошових коштів».
Слайд №4
Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.
Рух грошових коштів — надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.
Звіт про рух грошових коштів (П(С)БО 4) — звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді (місяць, квартал, рік).

Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів в розрізі трьох видів діяльності підприємства: операційної, інвестиційної та фінансової

Слайд №5
Виділяють ряд ключових статей звіту, аналіз яких дозволяє робити узагальнюючий висновки із прийнятним рівнем достовірності. До таких елементів можні віднести наступні:
— прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – відображає величину тієї додаткової вартості, що заробив суб’єкт господарювання протягом звідного періоду і визначається як операційний прибуток до оподаткування (у ряді країн, на даному етапі використовується операційний прибуток до сплати податків, але після виплати винагороди та гонорарів менеджерам вищої ланки); має бути еквівалентна величині рядка 170 (175) Звіту про фінансові результати;
— корегування на негрошові елементи – використовується для забезпечення врахування впливу на величину Cash Flow суб’єкта господарювання не грошових статей, наприклад, амортизація не змінює величини грошових потоків, однак впливає на величину грошового потоку; серед таких статей можна також згадати зміну залишків дебіторської (кредиторської) заборгованості, придбання (реалізація) запасів, основних засобів і т. д.;
— надзвичайні події – визначає зміну касових залишків суб’єкта господарювання в наслідок грошових потоків від господарських операцій та подій, що мають надзвичайних характер; відокремлення грошового потоку від надзвичайних подій пов’язано із необхідністю виокремлення фактів зміни касових залишків суб’єкта господарювання, що мають нетиповий характер для підприємства для потреб адекватної фінансового положення суб’єкта господарювання, визначення основних факторів його формування, а також прогнозної оцінки грошових потоків суб’єкта господарювання у планових періодах тощо;
— рух грошових коштів у наслідок фінансової діяльності – визначає використання та обслуговування суб’єктом господарювання зовнішніх джерел фінансування потреби у капіталі.
Слайд №6
Заповнювати форму № 3 «Звіт про рух грошових коштів» можна після того, як складені форма № 1 «Баланс» і форма № 2 «Звіт про фінансові результати». Це пов’язано з тим, що для її складання необхідні деякі показники з перших двох форм звітності.
Слайд №7
Законодавчо-нормативна база, регулювання звіту про рух грошових коштів:
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. зі змінами і доповненнями.
Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні” затверджене постановою правління НБУ від 19.12.2001р. № 72 зі змінами і доповненнями.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).
Інструкція про виконання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” зі змінами і доповнен нями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Про рух грошових коштів” зі змінами і доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під №398/3691.
Слайд №8
2. Зміст та загальні вимоги до розкриття статтей звіту про рух грошових коштів
Звіт про рух грошових коштів заповнюється на основі прямого або непрямого методів:
Прямий метод засновано на аналізі руху грошових коштів по бухгалтерським рахункам підприємства. Цей метод дозволяє показати основні джерела надходження та напрямки руху грошових коштів; дає можливість зробити оперативні висновки відносно коштів для платежів по поточним обов’язкам, встановлює взаємозв’язок між реалізацією та грошовою виручкою в звітному періоді.
Непрямий метод засновано на аналізі статей балансу та звіту про фінансові результати. Він дозволяє показати взаємозв’язок між різними видами діяльності підприємства, встановити зв’язок між чистим прибутком та змінами в активах підприємства за звітний період.
Слайд №9
Розділ І. Рух коштів у результаті операційної діяльності
У статті «Надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображаються грошові надходження від основної діяльності, тобто від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
У статті «Надходження від погашення векселів одержаних» відображаються грошові надходження від погашення векселів одержаних, від їх продажу.
У статті «Надходження від покупців і замовників авансів» відображається сума одержаної попередньої оплати та авансових надходжень грошовими коштами від покупців і замовників під наступну поставку продукції (товарів, робіт, послуг).
У статті «Надходження від повернення авансів» відображаються повернуті підприємству постачальниками і підрядниками суми попередньої оплати та авансових надходжень грошовими коштами.
У статті «Надходження від установ банків відсотків за поточними рахунками» відображається сума одержаних підприємством відсотків (процентів) за залишками коштів на його поточних рахунках за договорами банківського рахунку.
Слайд №10
У статті «Надходження від бюджету податку на додану вартість» відображаються відшкодовані підприємству з бюджету суми податкового кредиту з цього податку шляхом зарахування грошових коштів на рахунки в установах банків.
У статті «Надходження від повернення інших податків і зборів (обов’язкових платежів)» відображаються одержані з бюджету на рахунки підприємства в установах банків суми інших податків і зборів (обов’язкових платежів), крім податку на додану вартість.
У статті «Надходження від отримання субсидій, дотацій» відображаються отримані з бюджетів та позабюджетних фондів суми субсидій, дотацій.
У статті «Надходження від цільового фінансування» відображаються одержані для здійснення видатків на операційну діяльність підприємства інші асигнування з бюджету і кошти цільового фінансування від інших осіб (благодійників).У статті «Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені)» відображаються одержані підприємством грошовими коштами економічні санкції за порушення законодавства та умов договорів.
У статті «Інші надходження» відображаються інші надходження грошових коштів від операційної діяльності, не включені до попередніх статей звіту про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності, зокрема від реалізації оборотних активів, включаючи іноземну валюту, надходження від діяльності обслуговуючих господарств, від операційної оренди активів.
У статті «Витрачання на оплату товарів (робіт, послуг)» відображаються грошові кошти, сплачені постачальникам і підрядникам за одержані товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи і надані послуги.
Слайд №11
У статті «Витрачання на оплату авансів» відображаються суми попередньої оплати та авансових платежів постачальникам та підрядникам за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), що будуть поставлені (виконані, надані)
У статті «Витрачання на оплату повернення авансів» відображається сума попередньої оплати та авансових платежів, яку підприємство повернуло покупцям і замовникам.
У статті «Витрачання на оплату працівникам» відображаються витрачені грошові кошти на виплати працівникам заробітної плати, допомоги, винагород.
У статті «Витрачання на оплату витрат на відрядження» відображається сума витрачених грошових коштів на службові відрядження.
У статті «Витрачання на оплату зобов’язань з податку на додану вартість» відображається сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість.
У статті «Витрачання на оплату зобов’язань з податку на прибуток» відображається сума сплаченого до бюджету податку на прибуток за умови, що податок конкретно не ототожнюється з фінансовою або інвестиційною діяльністю.
У статті «Витрачання на оплату відрахувань на соціальні заходи» відображається сума сплачених внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування.
Слайд №12
У статті «Витрачання на оплату зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів)» відображається сума сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) (крім податку на додану вартість, податку на прибуток, зобов’язань із загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування).
У статті «Витрачання на оплату цільових внесків» відображається сума сплачених цільових та благодійних внесків.
У статті «Інші витрачання» наводиться сума використаних грошових коштів на інші напрями операційної діяльності, що не включена до попередніх статей звіту про рух грошових коштів, зокрема собівартість реалізованої іноземної валюти.
В статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» (рядок 150) демонструється надходження або витрати коштів, відображених в статті «Грошові кошти від операційної діяльності», з обліком витрат коштів, відображених по рядкам 120, 130, 140: позитивна різниця – по графі 3, негативна – по графі 4.
В статті «Грошові кошти від надзвичайних подій» (рядок 160) відображаються, відповідно, надходження або витрати коштів, пов’язаних з надзвичайними подіями в період операційної діяльності.
В статті «Чистий рух коштів від операційної діяльності» (рядок 170) відображається результат руху коштів від операційної діяльності с обліком руху коштів від надзвичайних подій, що відповідає сумі рядків 150 та 160.
Слайд №13
Розділ ІІ. Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності
Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін в статті розділу Балансу «Необоротні активи» та статті «Поточні фінансові інвестиції», а також статей Звіту про фінансові результати («Дохід (втрати)» від участі в капіталі)», «Інші фінансові доходи», «Інші доходи (витрати)».
Слайд №14
В статті «Реалізація фінансових інвестицій» (рядок 180) відображаються суми грошових коштів від продажу акцій або довгострокових зобов’язань інших підприємств, а також часткою в капіталі інших підприємств (відрізні від надходжень, котрі є еквівалентами грошових коштів або утримуються для дилерських або торгових цілей).
В статті «Реалізація необоротних активів» (рядок 190) відображається надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).
В статті «Реалізація майнових комплексів» (рядок 200) відображається надходження грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць (крім грошових коштів, реалізованих в складі майнового комплексу).
В статті «Отримані відсотки» (рядок 210) відображається надходження грошових коштів у вигляді відсотків за аванси грошовими коштами та позиками, наданим іншим сторонам (які не є авансами та позиками, здійсненими фінансовим закладом), за фінансові інвестиції у довгострокові цінні папери, за використання наданих у фінансову оренду необоротних активів тощо.
В статті «Отримані дивіденди» (рядок 220) відображаються суми грошових надходжень у вигляді дивідендів, як результат покупки акцій або часткою участі у капіталі інших підприємств, а також часткою участі у сумісних підприємствах (крім виплат, котрі є еквівалентом грошових коштів або по таким, котрі утримуються для дилерських або торгових цілей).
В статті «Інші надходження» (рядок 230) відображаються грошові надходження коштів від повернення авансів (крім авансів, пов’язаних з операційною діяльністю) та позик, наданих другим сторонам (надходження інші, ніж аванси та займи фінансового закладу), надходження грошових коштів від ф’ючерсних контрактів, опціонів тощо (за виключенням тих контрактів, котрі заключаються для основної діяльності підприємства, або коли надходження вважається, як фінансова діяльність), та інші надходження від інвестиційної діяльності, не передбачені вищевказаними статтями.
Слайд №15
В статті «Придбання фінансових інвестицій» (рядок 240) відображаються виплати грошових коштів для придбання акцій або довгострокових зобов’язань інших підприємств, а також часткою участі в сумісних підприємствах (крім виплат, котрі є еквівалентом грошових коштів або по таким, котрі утримуються для дилерських або торгових цілей).
В статті «Придбання необоротних активів» (рядок 250) відображаються виплати грошових коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій).
В статті «Придбання майнових комплексів» (рядок 260) відображаються грошові кошти, сплачені за придбані дочірні підприємства та інші господарські одиниці (за відрахуванням грошових коштів, придбаних в складі майнового комплексу).
Слайд №16
В статті «Інші платежі» (рядок 270) відображаються аванси (крім пов’язаних з операційною діяльністю) та займи у вигляді грошових коштів, надані іншим сторонам (крім авансів та позик фінансових закладів); виплати грошових коштів по ф’ючерсним контрактам, форвардним контрактам, опціонам тощо (крім випадків, коли ці контракти укладаються для операційної діяльності або виплати класифікуються як фінансова діяльність), виплати у зв’язку зі здійсненням у звітному періоді капітального ремонту, модернізації та реконструкції основних засобів; інші виплати, не передбачені у вищевказаних статтях.
В статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» (рядок280) відображається різниця між сумами грошових надходжень та витрат, відображених по строкам 180-270.
В статті «Рух коштів від надзвичайних подій» (рядок 290) відображаються, відповідно, надходження або витрати коштів, пов’язаних з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.
В статті «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» (рядок 300) відображається результат рух коштів від інвестиційної діяльності з обліком руху коштів від надзвичайних подій, що повинно відповідати сумі рядків 280 та 290.
Слайд №17
Розділ ІІІ. Рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності
Рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності визначається на основі змін в статтях Балансу по розділу «Власний капітал» та статтях, пов’язаних з фінансовою діяльністю, в розділах Балансу : «Забезпечення майбутніх витрат та сплат», «Довгострокові зобов’язання» та «Поточні зобов’язання» (Короткострокові кредити банків) та «Поточні зобов’язання по розрахункам з учасниками» тощо).
Слайд №18
В статті «Надходження власного капіталу» (рядок 310) відображається надходження грошових коштів від розміщення акцій та других операцій, що приводить к збільшенню власного капіталу.
В статті «Отримані позики» (рядок 320) відображається надходження грошових коштів в результаті утворення боргових зобов’язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових та довгострокових зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю).
В статті «Інші надходження « (рядок 330) відображається інші надходження грошових коштів, пов’язаних з фінансовою діяльністю.
В статті «Погашення позик» (рядок 340) відображаються виплати грошових коштів для погашення одержаних позик (одержаних позик, облігацій, які були випущені та інших видів коротко – та довгострокових зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю).
В статті «Сплачені дивіденди» (рядок 350) відображаються суми дивідендів та податку на прибуток, утриманого із дивідендів, сплачених грошовими коштами на протязі звітного періоду.
В статті «Інші платежі» (рядок 360) відображається використання грошових коштів для покупки акцій підприємства, які були випущені раніше, виплати грошових коштів орендодавцю для погашення заборгованості по фінансовій оренді, повернення позик банку для робітників та по іншим платежам, пов’язаним з фінансовою діяльністю.
Слайд №19
В статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» (рядок 370) відображається різниця між сумою грошових надходжень та витрат, відображених по рядкам 310 або 360.
В статті «Рух коштів від надзвичайних подій» (рядок 380) відображаються, відповідно, надходження або витрачення коштів, пов’язаних з надзвичайними подіями в процесі фінансової діяльності.
В статті «Чистий рух коштів за звітний період» (рядок 400) відображається різниця між сумою грошових коштів та витрат, відображених в статтях: «Чистий рух коштів від операційної діяльності» (рядок 170), «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності»(рядок300) ті «Чистий рух коштів від фінансової діяльності» (рядок 390).
В статті «Залишок коштів на початок року» (рядок 410) відображається залишок грошових коштів на початок року, наведений в Балансі по графі3 рядків 230 и 240.
В статті «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів» (рядок 420) відображаються прибутки (збитки) від курсових різниць, які виникли в результаті перерахування грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті в результаті коливання курсу валют в період звітного періоду.
В статті «Залишок коштів на кінець року» (рядок 430)наводиться різниця між сумою грошових коштів та витрат, відображених в статтях : «Чистий рух коштів за звітний період» (рядок 400), «Залишок коштів на початок року» (рядок 410) та «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів» (рядок 420) . Розрахований таким чином показник повинен рівнятися наведеному у Балансі залишку грошових коштів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду по графі 4 рядків 230 та 240.
Слайд №20
Не включаються до звіту про рух грошових коштів негрошові операції:
— отримання активів шляхом фінансової оренди;
— бартерні операції;
— придбання активів шляхом емісій акцій;
— внутрішні зміни у складі грошових коштів (Дт 311 Кт 301 Дт 301 Кт311).
Слайд №21
3. Спільні та відмінні риси П(С)БО 4 та МСФЗ 7 до форм звіту про грошові кошти.
Спільними рисами у П(С)БО 4 та МСФЗ 7 щодо побудови, розкриття інформації та подання Звіту про рух грошових коштів є:
1) Згідно з П(С)БО 4 метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період (п. 5 П(С)БО 4). В МСФЗ 7, крім цього, особлива увага акцентується на наданні користувачам фінансових звітів основи для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, а також потреби підприємства щодо використання цих грошових коштів.
Слайд №22
Є ще два фактори, виділених МСФЗ 7, що не суперечать П(С)БО 4, які змушують говорити про доцільність складання Звіту про рух грошових коштів:
• зіставність звітності про результати діяльності різних підприємств;
• інформація про рух грошових коштів протягом попередніх періодів часто використовується як показник суми, періоду та визначеності майбутнього руху грошових коштів.
Слайд №23
2) Звіт про рух грошових коштів розмежовує грошові потоки протягом певного періоду від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, що пов’язано з необхідністю отримання інформації, яка б:
а) давала користувачам фінансової звітності змогу оцінювати та контролювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан підприємства і суму його грошових коштів та їхніх еквівалентів (далі — грошові кошти);
б) використовувалася для оцінки взаємозв’язку наведених вище видів діяльності та формування висновків про ступінь даного взаємозв’язку;
Слайд №24
3) Негрошові операції не включаються до звіту про рух грошових коштів, оскільки не належать до руху грошових коштів протягом звітного періоду, незважаючи на їх вплив на розмір капіталу та активів підприємств. Прикладом негрошових операцій є:
• бартерні операції, як прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами, що змінює структуру активів підприємства (основних засобів, продукції, запасів тощо);
• реєстрація статутного капіталу і випуск акцій, як цінних паперів, що засвідчують участь у статутному капіталі акціонерного товариства (дана операція змінює структуру капіталу підприємства);
• отримання необоротних активів за договорами фінансової оренди, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння таким активом (відповідно зміна відбувається в активах підприємства).
4) Одна операція може охоплювати рух грошових коштів від різних видів діяльності.
Слайд №25
5) Для формування Звіту про рух грошових коштів необхідна така інформація:
• баланс за звітний і попередній рік (згідно з П(С)БО 2 “Баланс” — в Україні; згідно з МСФЗ 1 “Подання фінансових звітів” — у міжнародній практиці);
• звіт про фінансові результати за поточний рік ( згідно з П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” — в Україні), Звіт про прибутки та збитки ( згідно з МСФЗ 1 “Подання фінансових звітів” — у міжнародній практиці);
• додаткова інформація про деякі операції з надходження і видатку грошових коштів та їхніх еквівалентів (Головна книга);
6) Кінцевим етапом формування Звіту про рух грошових коштів є отримання інформації про: чистий рух коштів за звітний період, що дорівнює різниці між сумою грошових надходжень та видатків по статтях чистого руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, поданих окремо; різницю залишку грошових коштів на початок та кінець звітного періоду ( п. 54, 57 П(С)БО 4).
7) При складанні розділів руху грошових коштів від інвестиційної та фінансової діяльності вимагається окреме висвітлення надходжень і вибуття грошових коштів.
Слайд №26
Відмінні риси П(С)БО 4 та МСФЗ 7 до форм звіту про грошові кошти:
Відмінністю є те, що згідно з МСФЗ 7 існує два випадки, коли можливе взаємозарахування грошових потоків, що виникли внаслідок вказаних вище видів діяльності:
а) надходження і виплати грошових коштів за дорученням клієнтів, коли рух грошових коштів відображає діяльність клієнта, а не діяльність підприємства;
б) надходження і виплати грошових коштів за статтями, згідно з якими обіг є швидким, суми великими, а строки погашення короткими.
Слайд №27
Іншими відмінностями між МСФЗ 7 і П(С)БО 4 є:
1) МСФЗ 7 має ширшу сферу застосування ( поширюється на всі підприємства, включаючи фінансові установи) порівняно з вітчизняним П(С)БО: воно стосується підприємств будь-яких форм власності за винятком банків і бюджетних установ ( п. 2 П(С)БО 4), а також суб’єктів малого підприємництва (П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”). Крім того, положення, закладені в МСФЗ 7 “Звіти про рух грошових коштів” разом з МСФЗ 31 “Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах”, регулюють формування, структуру та подання Звіту про рух грошових коштів інвестора, який має частку в асоційованих чи спільних підприємствах або є холдинговим для свого дочірнього підприємства. Особливості складання консолідованого звіту про рух грошових коштів на Україні визначаються окремим Положенням (стандартом) (П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”);
Слайд №28
2) МСФЗ 7 пропонує два методи формування Звіту про рух грошових коштів щодо операційної діяльності:
• прямий метод подання руху грошових коштів від операційної діяльності в звітності;
• непрямий метод звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності.
3) Звіт про рух грошових коштів згідно з п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” складається за формою, наведеною в додатку до Положення (стандарту). У Додатку 1 до МСФЗ 7 показано приклад формування звіту про рух грошових коштів за прямим та непрямим методами, проте цей Додаток є лише прикладом і не входить до стандартів.
Слайд №29
4) Згідно з П(С)БО 4 у примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) інформація про:
а) склад грошових коштів;
б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, які об’єднують кілька видів грошових потоків;
в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;
г) наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство (п. 58 П(С)БО 4);
д) придбання або продаж протягом звітного періоду майнових комплексів в розрізі деяких показників.
Слайд №30
Крім вказаних вище розділів, що повинні наводитися у примітках до фінансової звітності, МСФЗ 7 пропонує розкривати окремо ще низку статей:
• екстраординарні статті — дохід або витрати, які виникають внаслідок подій чи операцій, що чітко відрізняються від звичайної діяльності підприємства, а значить, не очікується, що вони повторюватимуться часто або регулярно;
• відсоток і дивіденди отримані і сплачені;
• рух грошових коштів, який виникає від податків на прибуток;
• сукупний рух грошових коштів, який виникає від придбання чи реалізації дочірніх підприємств або інших господарських одиниць (П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність” передбачає наведення у примітках до консолідованої фінансової звітності, серед іншої, зокрема інформації про вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та такі самі показники попереднього періоду);
• інші статті.
Слайд №31
Отже, навівши спільні риси та основні відмінності при формуванні Звіту про рух грошових коштів за національними та міжнародними стандартами, слід зробити висновок про їх схожість в деяких принципових питаннях (мета, розмежування грошових потоків за видами діяльності тощо) та неподібність в певних аспектах (сфера застосування, методика звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності тощо), що дає широкі можливості вітчизняним підприємствам по використанню положення МСФЗ 7 не тільки для подання Звіту про рух грошових коштів закордонному інвестору ( як необхідність), але й для внутрішньоуправлінських потреб (як засіб управління грошовими потоками).