Конкурентоспроможність як об’єкт державного регулювання
Слайды и текст этой презентации
| Слайд №1 | |
 |
Конкурентоспроможність як об’єкт державного регулювання ПідготувавСтудент групи ФБС 2-12 Іваненко Вадим |
| Слайд №2 | |
 |
глобалізація висуває перед Україною проблему пошуку форм і методів адаптації національного економічного та політико-правового середовища до сучасних вимог здійснення міжнародних економічних відносин;
нові виклики, перспективи та можливості підвищення конкурентоспроможності національної економіки для України відкривають: набуття членства у СОТ; реалізація інтеграційних домовленостей з країнами ЄЕП тощо. |
| Слайд №3 | |
 |
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ — це стан суспільних відносин у державі щодо забезпечення умов стабільного підвищення ефективності національного виробництва, адаптованого до змін світової та внутрішньої кон’юнктури на основі розкриття національних конкурентних переваг та досягнення кращих соціально-економічних параметрів.
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ — це здатність економічної системи країни забезпечувати соціально-економічну оптимальність за будь-якого впливу внутрішніх та зовнішніх чинників. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ РЕГІОНУ — це здатність економічної системи регіону забезпечувати соціально-економічну оптимальність, сприятливі умови стабільного підвищення ефективності виробництва, адаптованого до змін внутрішньої та світової кон’юнктури на основі використання регіональних конкурентних переваг. |
| Слайд №4 | |
 |
Регіональна політика Регіональна політика – це сфера діяльності з управління економічним, соціальним, екологічним і політичним розвитком країни в регіональному аспекті відповідно до заздалегідь розробленої програми. Завдання регіональної політики: створення і зміцнення єдиного економічного простору та забезпечення економічних, соціальних, правових і організа-ційних основ державності; відносне вирівнювання умов соціально-економічного роз-витку регіонів; ефективне використання потенціалу регіонів; комплексний екологічний захист регіонів. Мета регіональної політики – створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку регіонів, поглиблення процесів ринкової трансформації, підвищення рівня життя населення, забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина. |
| Слайд №5 | |
 |
Особливості регіональної політики на сучасному етапі Запровадження політичної реформи кардинально змінює формат системи управління регіональним і місцевим розвитком, розподіл повноважень і відповідальності за розвиток територій Передача основних повноважень щодо регіонального і місцевого розвитку органам самоврядування відбувається за відсутності адекватної системи й механізмів контролю за ефективністю рішень і дій цих органів: |
| Слайд №6 | |
 |
це сукупність природних, соціально-економічних, науково-освітніх, технічних, інформаційних, культурних та інституційних умов, які склалися в регіоні, відрізняють його від інших регіонів і визначають довгострокові перспективи виробниц-тва в ньому товарів і послуг. Регіональні конкурентні переваги а) структурна політика; б) оновлення ресурсного, виробничого, науково-освітнього потенціалів; в) розвиток виробничої та соціальної інфраструктури. Чинники формування конкурентної позиції регіону |
| Слайд №7 | |
 |
кількість і якість основних фондів; фінансове забезпечення інноваційного розвитку (інвестиції в основний капітал, прямі іноземні інвестиції); рівень кваліфікації робочої сили, її мотивація до праці; технологічні можливості, які визначаються розвитком фундаментальних технологій; стратегічний менеджмент, його ефективна структура, яка може об’єднати основні фонди, робочу силу, технологічні можливості, частку інтелектуальної власності у вартості товару; ефективність, гнучкість комунікаційної інфраструктури. Передумови формування конкурентних переваг регіону |
| Слайд №8 | |
 |
створення нових, у першу чергу, обслуговуючих галузей, розвиток послуг;
розширення і удосконалення внутрішнього попиту; залучення внутрішніх та іноземних інвестицій; розвиток інноваційної діяльності. |
| Слайд №9 | |
 |
розвиток і розміщення підприємств з виходом на ринки поза межами регіону; маневрування паливно-енергетичними ресурсами, запасами, тарифами; формування і використання науково-освітнього потенціалу, розвиток інноваційних процесів у регіонах; збереження і ефективна експлуатація екологічних систем; формування міжрегіональних систем зв’язку і телекомунікацій; розвиток транспорту міжнародного призначення; налагодження раціональних і міжрегіональних поставок природних ресурсів, сировини, матеріалів; розвиток міжрегіональних маркетингових центрів. Напрями зміцнення конкурентних позицій регіону |
| Слайд №10 | |
 |
ІНСТИТУЦІЙНА (ефективне використання існуючих і ство-рення нових регіональних та міжрегіональних органів, діяльність яких направлена на підвищення конкуренто-спроможності регіонів); ІНВЕСТИЦІЙНА (залучення внутрішніх і прямих іноземних інвестицій на основі створення сприятливого регіо-нального інвестиційного клімату); БЮДЖЕТНО-ФІНАНСОВА (децентралізація фінансових компетенцій місцевих органів влади, отримання ними більших повноважень у фінансовому забезпечені вирішення власних проблем); ЕКОНОМІЧНА (забезпечення зацікавленості суб’єктів госпо-дарювання у розвитку виробництва, сфери послуг на основі врахування конкурентних переваг регіону, сприяння виходу виробників на внутрішньодержавні і закордонні ринки). Складові механізму підвищення конкурентоспроможності регіону |
| Слайд №11 | |
 |
Розробка стратегічних програмних документів регіонального розвитку передбачає спрямованість місцевих органів влади на вирішення великомасштабних перспективних завдань, що стоять перед економічною, соціальною та гуманітарною сферою відповідних регіонів. Стратегічне планування розвитку регіонів Пріоритетними напрямами державної регіональної політики є запровадження програмних підходів до управління регіональним розвитком і удосконалення механізмів його стимулювання, що передбачає: розроблення та затвердження регіональних стратегій розвитку з визначенням їх пріоритетів на середньо– та довгострокову перспективу. |
| Слайд №12 | |
 |
підготовку та укладання угод щодо розвитку регіонів, у яких реалізуються пілотні проекти;
затвердження у державному бюджеті бюджетної програми, спрямованої на стимулювання регіо-нального розвитку; проведення моніторингу розвитку регіонів, районів і міст обласного значення для виявлення проблем, що стримують розвиток територій з ознаками депресивності; підготовку програм подолання депресивності тощо. |
| Слайд №13 | |
 |
Дякую за увагу! |
