Слайд №2 |
|
Інструкція Інструкція – правовий акт, створюваний органами управління для встановлення правил, що регулюються організаційно науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності установ, підприємств, певних їх підрозділів та служб, а також посадовим осіб і громадян.
Вона належить до категорії організаційних документів, що видаються міністерствами, установами, є нормативним актом, регламентуючим різні питання. |
Слайд №3 |
|
Існують інструкції посадові, з техніки безпеки, експлуатації і різного устаткування та інші. Кожна з них має бути затверджена вищими стоячими органами або керівниками або організаціями.
Інструкції затверджуються керівником або його ж наказом. Приклад Інструкції |
Слайд №4 |
|
Інструкція, крім грифа про затвердження, має такі реквізити, як найменування її виду, короткі формулювання змісту (заголовок), текст, посада і прізвище особи, відповідальної за її складання її підпис, дата, номер (індекс) за класифікатором.
Текст викладають у логічній послідовності групують за розділами, до який іноді видають підзаголовки, розбивають на параграфи.
Найзручніше застосовувати наскрізну нумерацію.
В інструкції вживають слова: повинен, зобов’язаний, необхідний, не припускається, слід. Розділ об’ємних інструкцій позначають римськими цифрами, а пункти – арабськими. |
Слайд №5 |
|
Положення Положення – це правовий акт, що встановлює основі правила підприємств та установ, а також їх структурних підрозділів.
Положення складають переважно при створені нових підприємств або установ.
Ці документи можуть бути як типовими так і індивідуальними. |
Слайд №6 |
|
індивідуальні положення для окремих установ, організацій, підприємств розробляються на основі типових і затверджуються керівниками підприємств, організацій установ.
Розглянути правові акти розробляються високо кваліфікованими спеціалістами.
В цьому передує велика робота по вивченню різних аспектів діяльності підприємства або його структурних підрозділів. |
Слайд №7 |
|
Зразок положення |
Слайд №8 |
|
Положення може мати такі реквізити: герб, найменування виду документа, назву установи, дату, місце видання, заголовок, гриф затвердження, текст. Текст звичайно складається з таких розділів:
Загальні положення.
2. Власність і кошти підприємства.
3. Виробничо господарська діяльність.
4. Права та обов’язки підприємства або його підрозділів.
5. Структура управління.
6. Реорганізація і ліквідація установи, організація підприємств. |
Слайд №9 |
|
Постанова Постанова – це правовий акт, що приймається вищими і деякими центральними органами колегіального управління для розв’язання найважливіших і принципових завдань, що стоять перед даними органами і встановлення стабільних норм і правил поведінки. |
Слайд №10 |
|
Постанови видають Кабінети міністрів республік на основі законів у порядку їх виконання.
У деяких випадках особливо важливі постанови приймають Верховна Рада, профкоми. |
Слайд №11 |
|
Текст постанови як правило, складається з двох частин – констатуючої та ухвалюючої. Перша мітить вступ, оцінку стану і при необхідності, підстави для видання або посилання на правовий акт вищестоячого органу.
В ухвалюючій частині наводяться перелік запропонованих заходів, визначається виконавець та термін виконання.
Проекти постанови не рідко готують багато установ чи відомств. Постанови узгоджують з установами, інтересів яких вони торкаються і представляється для візування керівника. Якщо виникають розбіжності до проекту постанови додається довідка з викладом їх суті. |
Слайд №12 |
|
Статут Так називають зведення правил, що регулюють: а) основи організацій та підприємств і установ певної галузі господарства; б) умови утворення, склад і структура діяльності конкретного підприємства, організації або установи з певної галузі або сфери управління кооперативів, малих підприємств. |
Слайд №13 |
|
Статути покладені в основу керівних громадських, кооперативних організацій, добровільних спортивних організацій. |
Слайд №14 |
|
Статут містить такі реквізити:
Гриф затвердження вищестоящого організацією або органом управління.
Найменування виду документа.
Заголовок.
Текст.
Текст містить такі розділи:
Загальні положення, де розкриваються головні завдання і мета, найважливіші функції.
Основна діяльність у чому вона полягає, її порядок.
Планування та облік роботи.
Призначення допоміжних служб.
Взаємодія з іншими органами, що здійснюють аналогічну діяльність.
Специфічні особливості діяльності.
Відповідальність організацій за належне виконання зобов’язань і порядок розгляду спорів, подання позовів. |