Слайд №2 |
|
Усі ми знаємо, що для підтримання своєї життєдіяльності людина повинна вживати їжу. Але для нормальної життєдіяльності, збереження свого здоров’я наше харчування має бути раціональним. |
Слайд №3 |
|
Раціональне харчування — це правильно організоване і своєчасне забезпечення організму смачно приготовленою і безпечною їжею, вміст в раціоні оптимальної кількості харчових речовин, необхідних для розвитку і життєдіяльності організму. |
Слайд №4 |
|
Як ми бачимо, одна з найважливіших умов правильного харчування – оптимальна кількість харчових речовин в раціоні. Тому я пропоную детально розглянути це питання. |
Слайд №5 |
|
З їжею до організму людини надходить понад 600 різноманітних харчових речовин (нутрієнтів), які по-різному впливають на функціональний стан організму. Серед них розрізняють макронутрієнти та мікронутрієнти. З них близько 70 видів різних речовин повинні надходити в організм у збалансованій кількості. |
Слайд №6 |
|
Макронутрієнти, або основні харчові речовини, — білки, жири й вуглеводи, необхідні в десятках грамів, при асиміляції виділяють енергію для виконання всіх функцій організму. Менша їх кількість бере участь у процесах побудови клітин, тканин, для синтезу ферментів та інших фізіологічно активних сполук. |
Слайд №7 |
|
Мікронутрієнти, або так звані мінорні фізіологічно активні речовини, необхідні організму в малих кількостях; вони беруть участь у засвоєнні енергії, регуляції функцій і здійсненні процесів росту й розвитку організму. До мікронутрієнтів належать окремі амінокислоти харчового походження, вітаміни та провітаміни, мінеральні речовини, а також різні органічні сполуки.
|
Слайд №8 |
|
Білки — основа всіх клітин, вони є будівельним матеріалом, а також беруть участь в обміні речовин, у формуванні імунітету, в утворенні деяких сполук, що виконують в організмі складні функції. Білки, на відміну від жирів та вуглеводів, не утворюються з інших речовин, тобто є незамінною частиною їжі. Біологічна цінність різних видів білків обумовлюється їх амінокислотним складом. Із відомих нині 20 амінокислот 8 — незамінні (лізин, триптофан, фенілаланін, лецитин, ізолатицин, валін, треонін, метіонін). Вони не синтезуються в організмі і тому повинні обов’язково надходити з їжею. |
Слайд №9 |
|
Багатими на незамінні амінокислоти є білки тваринного походження, що містяться в м’ясі, рибі, яйцях, молочних продуктах. Менш повноцінні білки рослинного походження — круп, бобових, хліба, овочів. Білки тваринного походження повинні складати 55% загальної кількості білка в раціоні, що становить в середньому для дорослої людини 86г на добу.Як нестача, так і надмір білків у їжі негативно позначаються на здоров’ї.
|
Слайд №10 |
|
Вміст білка у різних продуктах Дуже багато білка (більше 15г.): сири, сир нежирний, м’ясо тварин і птахів, більшість риб, соя, горох, квасоля, горіхи
Багато білка (від 10 до 15): сир жирний, свинина, ковбаси варені, сосиски, яйця , крупа манна, гречана, вівсяна, пшоно
Помірно ( від 5 до 9,9):хліб житній та пшеничний, крупа перлова, рис, зелений горошок, молоко, кефір, сметана, картопля
|
Слайд №11 |
|
Жири забезпечують організм енергією, жиророзчинними вітамінами і іншими корисними речовинами. Дефіцит жирів в їжі послаблює імунітет, тобто знижує опір організму інфекціям. Вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. При нестачі жирів в організмі потреба в енергії задовольняється в основному за рахунок вуглеводів і, частково, білків, що збільшує витрати білків та незамінних амінокислот. |
Слайд №12 |
|
Жири складаються з гліцерину та жирних кислот, які можуть бути насиченими та ненасиченими. Насичені жири – це жири, що залишаються твердими за кімнатної температури (вершкове масло, тверді сири, жирні м’ясні продукти, свиняче пряжене сало і т. д.). Згідно з медичними дослідженнями, вживання насичених кислот не є обов’язковим, тому що організм сам може виробляти насичені жири з вуглеводів, алкоголю та білків. Насичені жирні кислоти не мають складати більш ніж 1/4 усіх жирних кислот, вживаних з їжею. Однак в Україні традиційно їх споживається значно більше. Надмірне вживання насичених жирів часто призводить до порушення обміну речовин та підвищення рівня холестерину в крові. |
Слайд №13 |
|
Більшість ненасичених жирів — рослинного походження, наприклад, різні види рослинної олії, зазвичай вони не тверднуть при кімнатній температурі. Іншими джерелами ненасичених жирів є риба та інші дарунки моря. |
Слайд №14 |
|
Ненасичені жири поділяються на:
Поліненасичені — які містяться у великих кількостях у різних видах рослинної олії, кукурудзяній, бавовняній, соєвій і кунжутовій оліях. Різновид поліненасичених жирів міститься в риб’ячих жирах. Жирна кислота ряду омега -3 є різновидом поліненасичених жирів, і корисною для здоров’я. Жирні кислоти ряду омега -3 зменшують ризик коронарного серцевого захворювання, утворення кров’яних згустків і запальних процесів. Вони містяться в таких продуктах, як лосось, озерна форель, скумбрія, оселедець, сардини, льняне насіння і льняна олія.
|
Слайд №15 |
|
Мононасиченні —які містяться у великих кількостях у таких продуктах, як авокадо, горіхи і насіння, арахісове масло, оливкова і канолова олії. Ці жири сприяють скороченню рівня холестерину ЛНЩ і підвищенню рівня «хорошого» холестерину.
|
Слайд №16 |
|
Жири можуть бути рослинного та тваринного походження. Тваринні й рослинні жири мають різні фізичні властивості та склад. Тваринні жири — це тверді речовини, до складу яких входить значна кількість насичених жирних кислот. Рослинні жири, як правило, рідини, які містять ненасичені жирні кислоти. Джерелом рослинних жирів є олії (99,9%), горіхи (53-65%), вівсяна (6,9%) та гречана крупи (3,3%). Джерела тваринних жирів — сало (90-92% жиру), вершкове масло (72-82%), жирна свинина (49%), ковбаси (20-40 %), сметана (30%), сири (15-30%). |
Слайд №17 |
|
Як відомо, нормальна кількість вживаних в день жирів — гарантія відсутності зайвої ваги. Навіть якщо ви робите зарядку вранці, цього може виявитися замало для побудови красивого тіла. Лікарі радять споживати близько 80 — 100 г. жирів на добу. |
Слайд №18 |
|
Вуглеводи є основною частиною харчового раціону. Фізіологічне значення вуглеводів переважно визначається їх енергетичними властивостями. Вони — головне джерело енергії організму (становлять 55% енергоцінності добового раціону).Частково вуглеводи дають початок жирам, органічним кислотам, білкам, використовуються в пластичних та інших процесах організму. Надмірне споживання вуглеводів — поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку низки захворювань. |
Слайд №19 |
|
Вуглеводи бувають прості — цукру (глюкоза, фруктоза, сахароза, лактоза) і складні (крохмаль, целюлоза, харчові волокна). Вони необхідні в щоденному раціоні, щоб білок, потрібний для побудови тканин, не розтрачувати в якості джерела енергії, а використовувався там, де він потрібний для відновлення. Середня потреба в них для людей, які не займаються спортом або важкою фізичною працею -400-500 г на добу, з них крохмалю 350-400 г, цукрів (глюкози, фруктози, сахарози) — 50-100 г: Прості вуглевод можуть містити максимум до 20% денного раціону, причому найкорисніший з них — фруктоза, як випливає з назви, що міститься у фруктах і соках з них. |
Слайд №20 |
|
«Гарні» та «погані» вуглеводи. Існує одна вирішальна відмінність в якості вуглеводів. Ті з них, які мають високу щільність поживних речовин, тобто кількість вітамінів, мінеральних речовин і мікроелементів на кожну калорію, є так званими «хорошими» вуглеводами. |
Слайд №21 |
|
Кращі постачальники таких вуглеводів: — фрукти — овочі — цільнозерновий хліб — картопля — макаронні вироби з борошна грубого помелу з висівками — неочищений рис — салати Ці продукти харчування поставляють організму вуглеводи і до того ж поживні речовини. Крім того, вони добре насичують.
|
Слайд №22 |
|
У «поганих» вуглеводів, навпаки , дуже низька щільність поживних речовин. Вони присутні в: 1. цукрі і всіх солодощах 2. всіх продуктах із пшеничного борошна 3. шліфованої рисі Ці продукти харчування, а також алкоголь містять так звані «порожні» калорії. Вони відразу акумулюються для довгострокового зберігання і відкладаються в жирові накопичення. |
Слайд №23 |
|
Вітаміни — це біологічно активні, зі специфічною дією, органічні речовини. Вітаміни необхідні для росту й відновлення клітин, перебігу обмінних процесів в організмі. Від перших повідомлень про вітаміни і до сьогодні відкрито й описано близько 30 вітамінів, майже 20 із них надходять в організм людини з рослинною і тваринною їжею. |
Слайд №24 |
|
Існує 13 вітамінів, які наш організм не може виробляти самостійно, тому ми мусимо засвоювати їх з їжею. Яка ж функція вітамінів? В яких продуктах їх можна знайти? Вітамін A — бета-каротин
» впливає на ріст, хороший зір, оберігає шкіру,
» броколі, морква, капуста, брюссельська капуста, кабачок, цикорій, шпинат, салат, щавель, петрушка, горошок, гарбуз, соя. |
Слайд №25 |
|
Вітаміни B1, B2, B3, B6
» відповідальні за належне функціонування нервової та м’язової систем,
» молоко, птиця, яйця, риба, сир, свинина, цільне зерно, баклажан, квасоля, горошок, картопля, помідори. |
Слайд №26 |
|
Вітамін B9
» сприяє утворенню, росту та репродукції червоних кров’яних тілець, полегшує засвоєння білку,
»шпинат, капуста, салат і зелена цибуля, бобові, томати, морква, гарбуз, апельсини, банани, диня, гриби і горіхи. Також висівки, вівсяна і гречана крупа, дріжджі. |
Слайд №27 |
|
Вітамін С
» чинить протидію інфекціям, бореться з втомою, сприяє поглинанню заліза
» ківі, апельсин, червоний перець, капуста, петрушка, цибуля, шпинат, малина, помідори |
Слайд №28 |
|
Вітамін D
» укріпляє скелет, запобігає рахіту і покращує імунітет
» риба, яйця, сир, горіхи, гриби |
Слайд №29 |
|
Вітамін Е
» гарно впливає на волосся, нігті, шкіру
» огірки, морква, цибуля ,висівки, рослинні олії |
Слайд №30 |
|
Вітамін K
» сприяє згортанню крові,запобігає появі синців
» броколі, цвітна капуста, капуста, морква, шпарагова квасоля, салат, картопля, |
Слайд №31 |
|
Вітамін P
» допомагає в лікуванні кровотечі з ясен, має противоалергічну дію
» цитрусові, малина, чорна смородина, капуста |
Слайд №32 |
|
Добова потреба в вітамінах |
Слайд №33 |
|
Мінерали — це важливі харчові елементи, які повинні надходити в організм людини регулярно, тому що вони потрібні для багатьох функцій, насамперед для росту і правильного розвитку органів, для кращого функціонування головного мозку та імунної системи. |
Слайд №34 |
|
Кальцій (Ca)
Кістки, зуби, серце, кров.
Молочні продукти, соєві боби, горіхи, зелені овочі.
Хлор (Cl)
Регулювання рідинного балансу, необхідного для шлункового травлення.
Кухонна сіль.
Магній (Mg)
Серце, м’язи і кістки.
Банани, зернові, хліб, горіхи, бобові.
|
Слайд №35 |
|
Залізо (Fe)
Фізична діяльність, здатність підтримувати постійну температуру тіла.
М’ясо, горіхи.
Фосфор (P)
Зуби і кістки, енергія.
Хліб, молоко, м’ясо, яйця, картопля.
Калій (K)
Ріст і скорочення м’язів, нервова система.
Фрукти, овочі, молочні продукти і риба, м’ясо, горох, бобові, банани. |
Слайд №36 |
|
Отже, можна зробити висновок, що для здорового харчування потрібно уважно слідкувати за своїм раціоном, за його складом і збалансованістю. |
Слайд №37 |
|
Дякую за увагу |