Методи розрахунку характеристик зон ураження при вибухах конденсованих речовин
Слайды и текст этой презентации
| Слайд №1 | |
 |
“Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнування) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі” Виконала: Студентка групи МОА-112Михайлюта Олена |
| Слайд №2 | |
 |
Вибух — надзвичайно швидка хімічна реакція, що супроводжується виділенням енергії та утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу. При оцінці обстановки, що виникає на об’єкті, де використовуються вибухо-, пожеженебезпечні речовини, важливо розрізняти випадки, коли аварія виникає в приміщенні чи поза приміщенням. Вибухи в приміщеннях приводять до більш тяжких руйнацій тому, що частка участі горючої речовини внаслідок виключення розпорошення, у вибуху значно більша. Також при вибухах у приміщеннях значну небезпеку для людей становить не стільки безпосередній вплив, скільки вторинні впливи (уламки, бите скло тощо) при руйнуванні обладнання, котре там знаходиться, та конструкцій об’єкту. |
| Слайд №3 | |
 |
Детонація — процес вибухового перетворення речовини з надзвуковою швидкістю. Дефлаграція — вибухове горіння з дозвуковою швидкістю. Зона горіння — частина простору, у якій утворюється полум’я чи вогненна куля з продуктів горіння. Зона дії УХ — територія в межах якої можливі руйнування, пошкодження будівель та споруд, а також завдання шкоди людині через надмірний тиск УХ. Зона теплового ураження — частина простору, що примикає до зони горіння, у якому відбувається загоряння чи зміна стану матеріалів і конструкцій та вражаюча дія на незахищених людей. Зона токсичного задимлення — частина простору, що включає наведені вище зони. |
| Слайд №4 | |
 |
Вибух газоповітряних сумішей у відкритому просторі Під час вибуху газоповітряних сумішей розрізняють дві зони дії: детонаційної хвилі — в межах хмари ГПС та повітряної ударної хвилі — за межами хмари ГПС. У зоні хмари діє детонаційна хвиля, надмірний тиск у фронті якої приймається постійним в межах хмари ГПС та приблизно рівним ? Р = 17 кгс/см2 (1,7 МПа). У розрахунках приймають, що зона дії детонаційної хвилі обмежена радіусом r0, який визначається з припущення, що ГПС після руйнування ємкості утворює у відкритому просторі напівсферичну хмару. Об’єм напівсферичної хмари може бути визначений за формулою , м3, де = 3,14. Враховуючи, що кіломоль ідеального газу при нормальних умовах займає 22,4 м3, об’єм ГПС, що утворилась при аварійній ситуації складе м3 , де — k- коефіцієнт, що враховує частку активного газу (частку продукту, бере участь у вибуху); Q — Кількість зріджених вуглеводневих газів в сховищі до вибуху, кг; C — Стехіометрична концентрація газу в % за об’ємом; mk — Молярна маса газу, кг / кмоль. |
| Слайд №5 | |
 |
Зона дії повітряної ударної хвилі починається відразу за зовнішнім кордоном хмари. Тиск у фронті ударної хвилі ? Рф залежить від відстані до центру вибуху і визначається за формулою або таблицею виходячи із співвідношення. ?Рф = f (r / r0), де r — відстань від центру вибуху до розглянутої точки. Таблиця і формула апроксимують відомі формули, що характеризують залежність тиску від відстані до центру вибуху. Залежність тиску від відстані до центру вибуху r/r0 0 — 1 1,01 1,04 1,08 1,2 1,4 1,8 2,7 |
| Слайд №6 | |
 |
Вибухи газоповітряних і пилоповітряних сумішей у виробничих приміщеннях Аварії з вибухом можуть виникнути на пожежовибухонебезпечних об’єктах. До пожежовибухонебезпечні об’єктів належать об’єкти, на території або в приміщеннях яких знаходяться (обертаються) горючі гази, легкозаймисті рідини та горючі пилу в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні горючі суміші, при горінні яких надлишковий тиск в приміщенні може перевищити 5 кПа. Під час вибуху газопаровоздушних сумішей (ГВС) зону детонаційної хвилі, обмежену радіусом r0, можна визначити за формулою r0 = , м, де 1/24 — коефіцієнт, м/кДж1/3; Е — енергія вибуху суміші, визначається з виразу Э = VГПВС ? ?стх ? Qстх, кДж, де V ГПВС — об’єм суміші, дорівнює VГПВС = 100 Vг / С, V г — об’єм газу в приміщенні; З — стехіометричні концентрація пального за обсягом в% (табл .2); ? СТХ — щільність суміші стехіометричного складу, кг / м 3 (табл.2); Q СТХ — енергія вибухової перетворення одиниці маси суміші стехіометричного про го складу, кДж / кг; V 0 — вільний об’єм приміщення, рівний V 0 = 0,8 V п, м 3; V п — об’єм приміщення; при V ГПВС> V 0 об’єм суміші V ГПВС приймають рівним V 0. |
| Слайд №7 | |
 |
Речовина, характер і зующей суміш Формула речовини, способу ю щего суміш Характеристики суміші Характеристики суміші Характеристики суміші Характеристики суміші Речовина, характер і зующей суміш Формула речовини, способу ю щего суміш m k кг / кмоль ? СТХ, кг / м 3 Q СТХ, МДж / кг С, об. % Повітряні суміші Повітряні суміші Повітряні суміші Повітряні суміші Повітряні суміші Повітряні суміші Аміак CH 3 15 1,180 2,370 19,72 Ацетилен C 2 H 2 26 1,278 3,387 7,75 Бутан C 4 H 10 58 1,328 2,776 3,13 Бутилен C 4 H 8 56 1,329 2,892 3,38 Вінілхлорид C 2 H 3 Cl 63 1,400 2, 483 7,75 Водень H 2 2 0,933 3,425 29,59 Дивинил C 4 H 6 54 1,330 2,962 3,68 Метан CH 4 16 1,232 2,763 9,45 Окис угл е роду CO 28 1,280 2,930 29,59 Пропан C 3 H 8 44 1,315 2,801 4,03 Пропілен C 3 H 6 42 3,314 2,922 4,46 Етан C 2 H 6 30 1,250 2,797 5,66 Етилен C 2 H 4 28 1,285 3,010 6,54 Пароповітряні суміші Пароповітряні суміші Пароповітряні суміші Пароповітряні суміші Пароповітряні суміші Пароповітряні суміші Ацетон C 3 H 6 O 58 1,210 3,112 4,99 Бензин аві а ційний 94 1,350 2,973 2,10 Бензол C 6 H 6 78 1,350 2,937 2,84 Гексан C 6 H 14 86 1,340 2,797 2,16 Дихлоретан C 2 H 4 Cl 2 99 1,49 2,164 6,54 Діетиловий ефір C 4 H 10 O 74 1,36 0 2,840 3,38 Ксилол C 6 H 10 106 1,355 2,830 1,96 Метанол CH 4 O 32 1,300 2,843 12,30 Пентан C 5 H 12 72 1,340 2,797 2,56 Толуол C 7 H 8 92 1,350 2,843 2,23 Циклогексан C 6 H 12 84 1,340 2,797 2,28 Етанол C 2 H 6 O 46 1,340 2,804 6,54 Характеристики газопаровоздушних сумішей |
| Слайд №8 | |
 |
Вибух конденсованих вибухових речовин Параметри вибуху конденсованих вибухових речовин (ВР) визначаються в залежності від виду ВВ, ефективної маси, характеру підстилаючої поверхні і відстані до центру вибуху. Розрахунок проводять в два етапи. Спочатку визначають приведений радіус R, для розглянутих відстаней, а потім надлишковий тиск ? Рф.Приведений радіус зони вибуху R може бути визначений за формулою , м/кг1/3, де r — відстань до центру вибуху ВР, м; ? — коефіцієнт, що враховує характер підстилаючої поверхні, приймається рівним: для металу — 1; для бетону — 0.95; для ґрунту і дерева — 0.6 / 0.8;Q — маса ВР, кг.kефф — коефіцієнт приведення розглянутого виду ВР до тротилу, що приймається за наведеною нижче таблицею. Значення коефіцієнта kефф В залежності від величини приведеного радіусу надлишковий тиск може бути визначено по одній з наступних формул при при Вид |
| Слайд №9 | |
 |
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! |
