Іудаїзм – національна релігія євреїв


Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
Іудаїзм – національна релігія євреїв

Слайд №2
Іудаїзм виникає приблизно в ХІ-Х ст. до нашої ери на території сучасних Ізраїля, Палестини і Лівану. Ці землі були об’єктом частих завоювань, після одного з яких, за часів вавілонського царя Навуходоносора (VI ст. до н.е.) більшість євреїв потрапила в полон в Дворіччя, де перебувала кілька десятиліть. Поневіряння і переслідування євреїв призвели до виникнення глибокого світоглядного протиставлення «ми — вони» і самоізоляції, а в релігійному вченні — ідеї боговибранності, настанов щодо заборони для євреїв шлюбів з неєвреями, диференціація моральних установок в ставленні до одновірців і неєвреїв тощо.
Слайд №3
До головних догматів іудаїзму належать: віра в єдиного бога Яхве, в прихід месії, в безсмертя душі та існування загробного царства. Віра в єдиного бога Яхве, який раніше був богом одного із племен Ізраїля складається в період після полону (з останньої третини VI ст. до н.е.). В ній Яхве уявляється як владний, жорстокий, схильний до помсти бог. Тому чітке дотримання вимог і настанов Яхве стає головним змістом іудаїзму, а джерелом віри є не роздуми (як в томістській схоластиці, а виключно откровення Біблії. Важливим є і те, що причина бід і нестатків євреїв переноситься на них самих: вона пояснюється як недотримання божественного заповіту і божественного закону (Тори). І навпаки — досягнення життєвого успіху є нагородою Яхве. Важливою складовою частиною іудаїзму є вчення про месію-спасителя, який прийде, щоб здійснити праведний суд, воздати людям по їхнім заслугам. В «дні месії», згідно з іудаїзмом, світ буде повністю оновлено: земля буде щоденно давати нові хліби, плоди і шовкові вбрання, люди житимуть 1000 років, жінки щоденно народжуватимуть дітей, зникнуть хвороби, війни, суперечки тощо.
Слайд №4
Серед священних книг іудаїзму найважливішими вважають перші п’ять, які отримали назву Тора (закон) або «П’ятикнижжя Мойсея». З них ми дізнаємося про віру в єдиного бога Яхве, про творення світу, про перших людей і першорідний гріх, генеалогія дванадцяти колін Ізраїлевих, історія полону і головне — передані богом через Мойсея правила поведінки правовірних іудеїв. Крім Тори в Старому Заповіті містяться вчення інших пророків і вождів древніх євреїв.
Слайд №5
З часом виявилася необхідність в тлумаченні Старого Заповіту, особливо малозрозумілих і суперечливих положень цієї об’ємної книги. Це здійснюється в Мішні (III ст. н.е.), яка складається з 63 книг і тематично розділена (катехізована) на 6 розділів. В свою чергу поясненням Мішни служить Гемара. Мішна і Гемара об’єднуються в Талмуд, який також поважається як священна книга.
Слайд №6
Важливим обрядом є обрізання — продовження древніх обрядів ініціацій або посвячення хлопчиків 12-16 років в чоловіки. Ритуальне обливання перед суботою і в свята здійснюється в мікве — спеціальному басейні, наповненому дощовою чи джерельною водою. Перед кожною молитвою відбувається обов’язкове обливання рук.
Слайд №7
Найбільш поширеним обрядом в іудаїзмі є молитва, яка згідно віри досягає небес і впливає на рішення ангелів. Під час ранкової молитви (крім суботи і святкових днів) іудей повинен молитись, поклавши на ліву руку і чоло філактерин — кубічної форми ящички з ремінцями, заповнені пергаментом з текстами Старого заповіту. Філактерин відіграє роль амулету від злих сил. В іудейській обрядовості існує чіткий поділ їжі на трефну (недозволену) і кошерну (дозволену). Наприклад, недозволеним є вживання в їжу крові тварин, м’яса нежвачних тварин (наприклад, свині), одночасного вживання м’ясної і молочної їжі.
Слайд №8
Головним святом в іудеїв є Пасха. Її чин заповнений обрядами, присвяченими приходу месії і його предтечі Іллі. Пасха пов’язана також як свято виходу євреїв з Єгипту. Свято Шебуот щорічно вінчає дарунок бога Яхве пророкові Мойсею тексту Тори (П’ятикнижжя). Свято Йом-кіпур (судний день) — це покаяння перед богом і очікування знаків про те, як пройде наступний рік.
Слайд №9
ВиконавКапінус Сергій