Курс екологічної етіки


Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
Курс екологічної етики

Слайд №2
Мораль
Соціальна — набір соціально-моральних правил, які вимагають або забороняють певні дії, та на яких ґрунтуються моральні імперативи, на підставі яких люди взаємодіють один з одним реалізуючи при цьому певні лінії поведінки або уникаючи їх.
Слайд №3
Характерні риси соціальної моралі (1)
1. Забезпечення узгодженості та співпраці між людьми, які дозволяють їм жити разом та взаємовигідно взаємодіяти.
2. Обмеження обсягів цілей окремого індивідуума та методів їх досягнення з метою забезпечення пріоритетності в досягненні суспільних цілей.
3. Неінструментальність, тобто соціальна мораль не є інструментом досягнення певних особистісних цілей. У людини повинні існувати інші рушійні сили, які б спонукали її дотримуватися вимог соціальної моралі.
4. Імперативність, тобто обов’язковість слідування вимогам суспільної моралі, але не лише для того щоб забезпечити сприяння досягненню власних цілей індивідуума.
Слайд №4
Характерні риси соціальної моралі (2)
5. Нормотворення в сенсі того, що на підставі правил соціальної моралі формується спосіб діяльності індивідуума. Ці правила можуть використовуватися для управління іншими, вони можуть передаватися від одного члена суспільства до іншого заохочуючи їх спільну діяльність. В той же час, необхідно розуміти й те, що авторитетність положень соціальної моралі може відрізнятися від авторитету її провідників.
6. Засіб доведення правоти в приватному праві, тобто зверненням до морального авторитету.
7. Неонтологічність, тобто соціальна мораль є з самого початку притаманною людському суспільству.
Слайд №5
Індивідуальна мораль
Базується на праві кожного мати вдасну думку. Є якісною характеристикою індивідуума, яка фіксує його особистісну визначеність, націленість на досконале існування. Вона є також якісною характеристикою його відносин з іншими людьми і, більше того, являє собою таку сукупність особистісних якостей індивідуума, яка виражає його стосунки з іншими людьми, здатність жити спільно з ними.
Слайд №6
Етика
Галузь знання, яка займається дослідженням, вивченням моралі, норм поведінки, а також сукупність моральних правил певної суспільної чи професійної групи (наприклад, лікарська етика, етика державного службовця тощо).
Слайд №7
Ретроспектива взаємовідносин людини і довкілля
доісторичні часи (тотемізм, анамізм, фетишизм, магія);
найдавніші землеробські цивілізації;
античне Середземномор’я;
середньовіччя;
Ренесанс;
епоха просвітництва;
промислова революція;
сучасність
Слайд №8
Первісні вірування та їх вплив на взаємовідносини людини і довкілля
анімізм
тотемізм
фетишизм
магія
Слайд №9
Причини екологічних проблем
Зміни в технологіях та способі життя/типах виробництва
Наприклад: перехід до сільського господарства та одомошнення тварин; капіталіз та індустріалізація; зростання чисельності людей на планеті.
Неадаптивність відносин в системі людина- суспільство.
Наприклад: беззаконня, ієрархічність суспільства, сексизм
Неадекватна ідеологія та наслідки, що витікають з цього.
Наприклад: релігія, філософія, економіка, етика, наука
Вплив динаміки чисельності населення на довкілля.
Наприклад: на несучу спроможність екосистем
Слайд №10
Ключові питання екологічної етики
1) Причини: які чинники зумовлюють негативні зміни в довкіллі?
2) Подолання: як уповільнити, зупинити погіршення стану довкілля та забезпечити фого покращення?
3) Яка ідеологія екологічної етики продуктивніша: холізм чи індувідуалізм?
4) Чиї права повинні захищатися: людей; істот, які мають відчуття; рослин, екосистем?
5) Як впливають (якщо такий вплив взагалі існує) релігія та філософія на стан довкілля та чи можуть вони послужити вирішенню посталих екологічних проблем?
Слайд №11
Причини деградації довкілля
Слайд №12
Розвиток сільського господарстваГарантуючи харчування, сільське господарство сприяло порушенню екосистеми, що знаходилася в стані відносного гомеостазу зі збиральницькими культурами.
Слайд №13
— індустріалізація як магістральний шлях розвитку цивілізації;- розвиток та диверсифікація технологій;- домінування цінностей патріархальних суспільств;- ієрархічність суспільств;- перенаселення;- споживацька культура;- суперечності між соціально-економічними системами та державами;- інтенсивне рослинництво і тваринництво.
Слайд №14
Християнський монотеїзм та його антипрородні тенденції
1) Людина оголошена господарем природи.
2) Анімізм, тотемізм, магія, пантеїзм відкидаються.
3) Дикість є прокляттям. Сільське та міське життя є виконаною обіцянкою про землю обітованну.
4) Священне виноситься за межі цього світу – земне життя знецінюється на користь життя майбутнього.
Слайд №15
Книга Буття (Старий Заповіт)
«Ростіть і множіться, і наповніть землю і пануйте над нею, і володійте рибами моря, і птахами небесними, і всім скотом, і всією землею, і всіма плазунами, що плазують по землі».
Слайд №16
Традиції західної філософії
Західній філософії притаманний яскраво виражене “виділення” та “відділення” людини від природи та проголошення її “мірою всіх речей” – фактично “вищою істотою”.
Слайд №17
Рене Декарт (1596 – 1650)
вважав, що тварини не мають розуму і відчуттів;
людина має розум, душу і почуття чим вона і відрізняється від тварин.
“Я мислю, отже я існую” – казав Декарт, тим самим стверджуючи, що мислення не лише визначає людину як таку, але і забезпечує її вищість щодо інших істот.
отже, людина існує поза природою і перевершує її, природний світ є лише об’єктом.
деякі філософи вважають, що саме погляд на природу як на об’єктє ключем до науки і “прогресу”.
Слайд №18
Батько наукового методу пізнання Френсіс Бекон (1561 -1626)
розглядав живі організми як машини;
вважав, що природа схожа на жінку або раба, які повинні служити чоловікові;
Слайд №19
Екологічна етика
галузь етичних знань, предметом якої є моральне ставлення людини до живої й неживої природи, що сформувалася на стику екології, класичної етики та релігійних уявлень про природу.
Слайд №20
Завдання екологічної етики
1) Доповнення наукової, правової, економічної та інших видів оцінки впливу на довкілля їх етичною оцінкою.
2) Створення метамови для забезпечення взаєморозуміння між фахівцями різних галузей знань.
3) Забезпечення аргументації на користь забезпечення збереження об’єктів довкілля.
4) Пробудження совісті людини, покладання відповідальності за збереження природи на планеті на кожну окрему особу.
5) Забезпечення базових посилок, виходячи з яких можна здійснювати аналіз поточної ситуації та розробляти відповідні рекомендації щодо її покращення.
Слайд №21
Принципи екологічної етики
Не нашкодь.
Не втручайся.
Будь порядним.
Дотримуйся прав природи.
Компенсуй шкоду
Спрямованість у майбутнє.
Слайд №22
Правила екологічної етики
Самооборони.
Справедливого розподілу.
Пропорційності.
Найменшої шкоди.
Справедливого відшкодування.
Усвідомлення необхідності термінових заходів в світі, що переживає глобальну екологічну кризу.
Небайдужість до страждань інших людей та представників Іншого Живого.
Слайд №23
Екофобія
сукупність дій людини, які ведуть до знищення природного середовища і або окремих його об’єктів, що мають своє походження та виправдання у раціоналістичному ставленні до природи як до власності людства, утилітарного засобу задоволення людських потреб, об’єкту маніпуляцій, при якому характер взаємодії з навколишнім середовищем визначається прагматичною настановою — «правильно і дозволено те, що корисно людині».
Слайд №24
Різновиди екофобної свідомості
Біогенна.
Антропогенна.
— техногенна;
— споживча (утилітарна).
Слайд №25
Екофілія
дії людини, які спрямовані на збереження природи, дбайливе, любовне ставлення до неї, визнання самоцінності природного, тобто визнання його права на існування незалежно від його корисності або шкідливості, в тому числі і для інтересів людини, а світу людей і світу природи — елементами єдиної системи, взаємодія яких визначається екологічним імперативом
Слайд №26
Екологічний імператив
правильно і дозволено те, що не порушує екологічної рівноваги, тобто діяльність/бездіяльність повинна здійснюватися таким чином, щоб максимально враховувалися можливі наслідки та побічні наслідки, які здогадно виникатимуть внаслідок неї, були «прийнятними» для всього сущого, яке немовби бере участь у дискурсі
Слайд №27
Цінності природи
Зовнішні
— матеріальні (економічні);
— нематеріальні (неекономічні).
Внутрішня (етична).
Слайд №28
Два типи екологічної етики:
Індивідуалізм Холізм
Слайд №29
Підвалини індивідуалістичної та холістичної етик:
1. Чиї інтереси треба враховувати?

2. Чиї інтереси треба захищати?

Слайд №30
Якщо в центрі уваги людина?
Антропоцентризм: захист навколишнього середовища є цінним в тій мірі, наскільки це корисно чи необхідно для благополуччя людини.

При цьому підході “раціональність” або певні “інтелектуальні» критерії мають вирішальну перевагу над моральними установками.

Слайд №31
Ресурсизм
найбільш рання модерністська ідеологія заповідної справи. Він припускає можливість «раціонального використання природних ресурсів» з метою отримання «найбільшого блага для найбільшої кількості людей впродовж якомога довшого періоду часу». Згідно з концепцією ресурсизму дика природа існує виключно як засіб для досягнення цілей людини. На відміну від класичного заповідання ресурсизм віддає пріоритет матеріальним (економічним) інструментальним цінностям дикої природи, наприклад, господарській.
Слайд №32
Якщо в центрі уваги організм, що має відчуття?
Під організмами, що мають відчуття розуміються тварин, які можуть відчувати страждання та задоволення, при цьому, пропонується зрівняти їх у правах з людиною.
Слайд №33
Хто має права?
живі істоти, у яких є «інтереси» і яким може бути заподіяна шкода;
індивідуальні природні об’єкти, в тому числі рослини;
людина повинна охороняти/піклуватися про живе, подібно до того як це робиться щодо розумово відсталих людей або немовлят.
Слайд №34
Проблеми пов’язані з індивідуалістичним підходом (1)
яким чином можна визначити задоволення/страждання;
поза моральними межами залишається значна кількість тварин і рослин;
пропонується визнавати тваринами, що мають права, тварин, яким притаманні людські риси: наявність інтересів, здатність страждати, розуміння власної самоцінності;
Слайд №35
яким чином визначити «інтереси» живих організмів;
яким чином визначити коло осіб-опікунів тварин, які мають права;
індивідуалістичний підхід не забезпечує пріоритетності охорони видів, які знаходяться під загрозою зникнення.
Проблеми пов’язані з індивідуалістичним підходом (2)
Слайд №36
Основна ідея: ціле більше, важливіше і цінніше частин, з яких воно складається.
Холістичний підхід
Слайд №37
Три холістичні підходи
Біоцентризм – етика наріжним каменем якої є вища цінність окремих організмів;
Екоцентризм – етика, в основу якої покладено положення щодо вищої цінності екосиатем;
Глибинна екологія (екобіоцентризм) – етика, в основу якої покладене уявлення про те, що все живе є “ріднею” людині.
Слайд №38
Біоцентризм – етика зосереджена на живих організмах які мають відчуття
Живі істоти є самоцінними, вони повинні жити і помирати природно, отже людина повинна нести моральну відповідальність перед природою, виходячи з наступного:
(1) люди є рівноправними членами живих спільнот;
(2) види взаємозалежні;
(3) все живе намагається досягти максимальних вигод для забезпечення свого існування властивими йому шляхами і способами;
Слайд №39
Ключова проблема біоцентризму
Він недостатньо “екологічний”, адже увага концентрується не на екосистемах, а на індивідуальних організмах.
Слайд №40
Екоцентризм: етика зосереджена на правах екосистем
Спирається на таку передумову: людина є членом спільноти взаємозалежних складових природного довкілля (тобто вона на рівних з іншим живим і неживим входить до складу екосистем), з чого витікає необхідність самообмеження нею свободи власних дій.
Слайд №41
Глибинна екологія – головні ідеї
Всі живі системи священні та мають право на існування незалежно від їх корисності/некорисності з точки зору людини. Це твердження базується на наступних тезах:
всі живі організми на Землі є родичами, отже між ними повинні існувати і взаємні зобов’язання;
все живе має право на вільний розвиток та виконання свого еволюційного призначення.
Слайд №42
Глибинна екологія. Погляд на вирішення суперечностей
антропоцентризм (та інші реформістські підходи) зумовлюють нищення природи;
необхідна трансформація свідомості людей шляхом відмови від концепції використання антропоцентризму;
кожна особистість повинна піклуватися про природу;
розуміння того, що людина є частиною природи, повинна включити механізм саморятування, тобто бережливого відношення до природи.
Слайд №43
Критика холістичного підходу
Особистість болюче сприймає, якщо її інтереси ігноруються на користь загалу.
Слайд №44
Хартія Землі
www.earthcharter.org
Слайд №45
Екоцентрична “етика Землі” О. Леопольда
Слайд №46
Олдо Леопольд
1887 — 1948
“Дії є правильним, якщо вони забезпечують захист цілісності, стабільності і краси біотичної спільноти і неправильним, якщо їх наслідки зворотні.”
Етика Землі розширює межі спільноти, до якої відносяться ґрунти, води, рослини і тварини. Отже, «земля» = все живе, і все, що необхідне для існування живого.
Слайд №47
О. Леопольд та його етика землі
Роль Homo Sapiens Sapiens повинна змінитися з ролі завойовника землі на роль звичайного члена і громадянина біотичної спільноти, який повинен поважати як права інших її членів, так і права спільноти як єдиного цілого.
Слайд №48
Розвиток етики пов’язаний зі збільшням кількості самообмежень на дії, які вважаються неетичними.
Етика Землі є продуктом соціальної еволюції, що являє собою як інтелектуальний, так і емоційний процес.З розвитком етики змінюються наші естетичні почуття (уявлення про красу), наші емоції (як ми відчуваємо прихильність до об’єктів довкілля та зв’язок з ними).
Для О. Леопольда
Слайд №49
Відповідно до ектики Землі не слід:
знищувати види або сприяти їх вимиранню;
завозити екзотичні види до іентактних екосистем;
будувати греблі і/або забруднювати річки;
безмежно нарощувати споживання енергії.
Слайд №50
Альберт Швейцер(1875 – 1965)
“Я відчуваю спонукання висоловлювати однакове благоговіння перд життям як щодо моєї волі до життя, так і щодо будь-якої іншої. У цьому і є основний принцип моральності. Добро те, що служить збереженню і розвиткові житт, зло є ти, що знищує життя або перешкоджає йому”.
“Помилкою всіх існуючих етик була думка про те, що вони розглядали відносини людини до людини, однак, в дійсності, мова йде про те, яким чином людина відноситься до усього, що її оточує […]. Етикою є відповідальність за ве живе”.
Слайд №51
Концептуальні засади вчення А. Швейцера
світ незбагненний і сповнений страждання;
в суспільстві втрачено потяг до правди;
людство переживає еру духовного занепаду;
подолати стан, в якому знаходиться людство можна за рахунок світо- та життєстверджуючого світогляду, а головне дій кожної людини.
Слайд №52
Благоговіння перед життям передбачає три вазємозалежних результати мислення:
смирення;
світо- та життєствердження;
етику.

Для істинно моральної людини будь-яке життя є священним, навіть таке, яке з точки зору людини є нижчеорганізованим.

Слайд №53
Для А. Швейцера:
коло морально значимих об’єктів обмежується індивідуальними вищими тваринами, окремі рослини, мікроорганізми, попауляції види, екосистеми, об’єкти неживої природи тощо.
Слайд №54
Джеймс Лавлок(1913)
“Земля веде себе як надорганізм, який складається з усієї сукупності живих об’єктів та їх матеріальної оболонки”.
“Саморегуляція клімату й хімізму планети – це процес, який склався внаслідок спільної, для загального блага, еволюцію скельних порід, повітря і океану, а також живих організмів”.
Слайд №55
Холістична теорія Геї Дж. Лавлока
Теорія Геї не виходить прямо на екоцентризм, як етичну парадигму, але з неї слідують наслідки, які приводять до біосферної етики, яка за своєю суттю є екоцентричною:
«Якщо ми розуміємо світ, як суперорганізм, частина якого – ми самі (не господарі, не квартиранти і навіть не пасажири) у нас є шанс ,наш вид Homo sapience зможе прожити весь свій “гарантійний строк” Це залежить від вас і від мене”.
Слайд №56
Розширення поля застосування прикладної етики
Слайд №57
Слайд №58
Політика та екополітика
А якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями.
Євангеліє від Матвія 15:14
Слайд №59