Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
Слайды и текст этой презентации
| Слайд №1 | |
 |
Релігієзнавство Лекція 1. Релігія як форма світогляду, її предмет і функції Релігієзнавство як наука. Предмет і структура релігієзнавства, методи дослідження в релігієзнавстві. Релігія як форма світогляду, її предмет. Релігія й віра. Функції і роль релігії в суспільстві. |
| Слайд №2 | |
 |
Семінарське заняття №1Тема: Релігія як форма світогляду, її предмет і функції Релігія в життєдіяльності особи та суспільства. Місце вивчення релігії в системі підготовки фахівців фінансово-кредитної сфери. Релігієзнавство як наука. Релігія як форма світогляду, її предмет. Релігія й віра. Релігія як предмет дослідження та вивчення. Функції і роль релігії в суспільстві. |
| Слайд №3 | |
 |
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
Опрацювати за підручником, законспектувати у вигляді тез відповіді на питання за темою: Релігія як форма світогляду, її предмет і функції: |
| Слайд №4 | |
 |
Релігієзнавство – філософська наука циклу гуманітарної підготовки, яка досліджує: суспільно-історичну природу релігії; механізм її соціальних зв’язків з політичними, економічними, духовними системами суспільства; особливості їх впливу на віруючих. Як галузь знання виникло у Європі у ІІ половині ХІХ століття |
| Слайд №5 | |
 |
Предметом релігієзнавства є : — об’єктивні закономірності виникнення, становлення, розвитку релігій, їх функціонування, структура та різноманітні феномени, взаємозв’язок і взаємодія релігії з іншими галузями знань. Головне завдання предмета – вироблення найбільш універсальних понять і теорій науки про релігію |
| Слайд №6 | |
 |
СТРУКТУРА РЕЛІГІЇ – складові, без яких неможливе існування релігії, які у своїй єдності становлять релігію Релігійна свідомість Культова діяльність Релігійні організації |
| Слайд №7 | |
 |
СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА філософія вивчає релігійно-філософські ідеї в історичному розвитку, сукупність філософських понять, які дають філософське тлумачення релігії; історія вивчає від примітивних вірувань, первісних релігій до розвитку світових і національних; психологія вивчає психологічні джерела релігійного феномена, психологію віруючої людини;психологічні закономірності виникнення релігійних явищ; |
| Слайд №8 | |
 |
СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА соціологія вивчає релігію як соціальне явище, суспільні закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігії; футурологія перспективи соціальних процесів; феноменологія вивчає ідеї, цілі, мотиви релігії; релігійна антропологія — дослідження людини в контексті релігійного світоспоглядання; |
| Слайд №9 | |
 |
СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА релігійна культурологія досліджує храмові архітектуру, скульптуру, малярство; географія релігії систематизує знання про територіальну організацію світових, регіональних релігій; вільна думка щодо релігії — походження та зміст вільної думки, закономірності її розвитку, функції в суспільстві |
| Слайд №10 | |
 |
Дослідження РЕЛІГІЄЗНАВСТВА Богословсько-теологічний: спроба пояснити, зробити доступними для віруючих загальні положення певної релігії, образи; РОЗДІЛИ: Догматика (системний виклад положень, які вважаються істинними); Моральне богослов’я; Екзегетика (тлумачення біблійних текстів); Літургія (теорія богослов’я); Каноніка (теорія церковного права ) |
| Слайд №11 | |
 |
Дослідження РЕЛІГІЄЗНАВСТВА Філософський аналіз релігії Прагнення з’ясувати загальні принципи та закономірності явищ, процесів дійсності, пізнати їх сутність; Дотримується критичного підходу до релігії; Філософія вивчає світоглядний аспект релігії: проблему духовного і матеріального начал; |
| Слайд №12 | |
 |
Дослідження РЕЛІГІЄЗНАВСТВА Наукові дослідження релігії вивчає релігію як одну із сторін суспільного життя у взаємозв’язку та взаємодії з його іншими галузями; як формується релігія, які цінності, які функції релігії у суспільстві |
| Слайд №13 | |
 |
Термін “Релігія” походить від лат. “religio” –зв’язок, благочестя, святиня, предмет культу Релігія є однією з форм суспільної свідомості, яка відображає дійсність в образах і міфах та утверджує віру в їх реальність Релігія – духовний феномен, що виражає віру людини в надприродне Начало – джерело буття всього існуючого |
| Слайд №14 | |
 |
Релігія пропонує певне пояснення виникнення світу, суспільства, людини Обстоює певну систему духовних авторитетів, правил, законів буття, Вчить людей бачити світ у єдності чуттєвого, Освоювати його, виходячи з факту існування надприродного |
| Слайд №15 | |
 |
Науковці по різному трактують її походження: Зумовлена міфами; Страхом перед грізними силами природи; Започатковується загальноприйнятими цінностями |
| Слайд №16 | |
 |
ВІРА – елемент людської свідомості, особливістю якої є бездоказове визнання істинності релігійного вчення, існування надприродних сил, абсолюту БОГ –верховна надприродна сутність, яка, згідно з різними релігійними вченнями, наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу, зумовлюючи все, що відбувається в ньому |
| Слайд №17 | |
 |
РЕЛІГІЙНИЙ КУЛЬТ – реалізація віри у діях груп людей, індивідів ОБРЯД – сукупність символічних індивідуальних або колективних дій, зумовлених звичаями, традиціями соціальної спільноти, що символізують певні ідеї, норми, ідеали та уявлення спрямовані на встановлення певних взаємовідносин людини з надприродними об’єктами МОЛИТВА –вербальне (словесне) звертання людини до об’єкта своєї віри |
| Слайд №18 | |
 |
РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ – об’єднання людей, груп на основі спільних вірувань та інтересів щодо відправлення релігійних культових дій ЦЕРКВА – релігійна організація зі складною, суворо централізованою та ієрархічною системою взаємодії священнослужителів і віруючих СЕКТА – течії, об’єднання віруючих, опозиційні щодо певних релігій |
| Слайд №19 | |
 |
ХАРИЗМАТИЧНИЙ КУЛЬТ – різновид секти, учасники якої вважають, що завдяки дотриманню певного морально-етичного комплексу і ритуальних приписів вони отримають харизму (особливу силу, дар Божий) ДЕНОМІНАЦІЯ –перехідний тип релігійної організації, який залежно від характеру виникнення та спрямованості еволюції має риси церкви та секти |
| Слайд №20 | |
 |
ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ ( з лат. – виконання, завершення) – способи, рівень, напрями впливу релігії на соціум, його структурні елементи, особистість: КОМПЕНСАЦІЙНА — психологічно компенсує обмеженість, безсилля, залежність людини від об’єктивних умов існування; СВІТОГЛЯДНА як система світосприйняття задає “граничні” критерії, які уможливлюють осмислення навколишнього світу, місця людини в ньому, сенсу життя; РЕГУЛЯТИВНА — через систему норм, приписів, установок, канонів регулює стосунки, поведінку, вчинки віруючих |
| Слайд №21 | |
 |
КОМУТАТИВНА — спілкування віруючих у межах релігійних спільнот і поза ними, закріплення зв’язків між віруючими; КОМУНІКАТИВНА — спілкування віруючих з богом та між собою; КУЛЬТУРОФОРМУЮЧА — вплив релігії на розвиток писемності, книгодрукування, мистецтва ІНТЕГРУЮЧО-ДЕЗІНТЕГРУЮЧА — здатність релігії забезпечувати безконфліктний зв’язок, певну злагоду, солідарність, згуртованість; ТЕРАПЕВТИЧНА — психологічні можливості релігії у знятті негативних наслідків життєвих стресових ситуацій |
