Світовий ринок товарів і послуг


Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
Тема 1.2 Світовий ринок товарів і послуг
Світовий ринок товарів і послуг, його сутність та особливості формування.
Теорії міжнародної торгівлі.
Сутність міжнародної торгівлі, її види, форми та закономірності розвитку.
Торгова політика та регулювання торговельно-економічних відносин.

Слайд №2
1. Зовнішня торгівля (ЗТ) є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.
Слайд №3
Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами можна визначити наступним чином:
місце виробництва і споживання послуг співпадає — експорт послуг обов’язково передбачає їх виробництво за кордоном;
тісний зв’язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили;
ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;
національна сфера послуг захищена більш сильно;
ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу.
Слайд №4
Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками:

а) показники обсягів;
б) показники структури;
в) показники динаміки;
г) показники результатів.

Слайд №5
Слайд №6
Експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять:
товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;
товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.
Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.
Імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.
До імпорту відносять:
товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;
товари для подальшої переробки під митним контролем.
Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись.
Слайд №7
Показники динаміки
Темпів росту :
темпи росту експорту :
Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%,
де Тр.е. – темпи росту експорту;
Ез.р. – обсяг експорту в звітному році;
Еб.р. – обсяг експорту в базисному році.
темпи росту імпорту :
Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%,
де Тр.і. – темпи росту імпорту;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;
Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.
темпи росту зовнішньоторговельного обігу :
Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%,
де Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;
ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.
Слайд №8
Темпи приросту :
темпи приросту експорту :
Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%,
де Тпр.е. – темпи приросту експорту;
Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік;
Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.
темпи приросту імпорту :
Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%,
де Тпр.і. – темпи приросту імпорту;
Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік;
Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.
темпи приросту зовнішньоторговельного обігу :
Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%,
де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;
Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік. Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.
Слайд №9
Показники результатів:

сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;
сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;
сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;

Слайд №10
сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;
індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.
“Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”.
Слайд №11
експорт на душу населення :
Ед.н. = Ез.р. / населення,
де Е д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;
Ез.р. – обсяг експорту в звітному році.
імпорт на душу населення :
Ід.н. = Із.р. / населення,
де І д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році.
експортна квота (відношення експорту до ВВП) :
Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%,
де Ек.в. – експортна квота;
Ез.р. — обсяг експорту в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.
Слайд №12
імпортна квота :
Ік.в. = Із.р. / ВВП * 100%,
де Ік.в. – імпортна квота;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.
квота зовнішньоторговельного обігу :
ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%,
де ЗТОк.в. – квота зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.
Слайд №13
Слайд №14
Слайд №15
Слайд №16
Слайд №17
Слайд №18
Слайд №19
Слайд №20
Слайд №21
Слайд №22
Слайд №23
Слайд №24
Враховуючи розмаїття сучасних видів міжнародної торгівлі, необхідно провести їхню класифікацію за такими ознаками:
специфіка об’єкта: торгівля товарами та послугами;
специфіка взаємодії суб’єктів: традиційна торгівля, торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, зустрічна торгівля;
специфіка регулювання: звичайна торгівля, дискримінаційна торгівля, преференційна торгівля.
Слайд №25
Слайд №26
За розгляду видів міжнародної торгівлі особливої уваги потребує зустрічна торгівля. При цьому необхідно акцентувати увагу на таких її аспектах, як:
фінансовий, коли країна-імпортер не має вільноконвертованої валюти або не бажає її використовувати;
маркетинговий, коли компенсаційні операції виступають як спосіб виходу на зарубіжний ринок, особливо за умов високої конкуренції;
технологічний — як можливість доступу до нових технологій.
Слайд №27
Існують і таки види міжнародної торгівлі, які можна систематизувати за наступними ознаками:
1) За специфікою об’єкту:
торгівля товарами:
сировинними;
паливними;
продовольчими;
напівфабрикатами;
готовими виробами:
а) виробничого призначення;
б) невиробничого призначення;
Слайд №28
торгівля послугами:
виробничими;
транспортними;
експедиторськими;
консультаційними;
консигнаційними;
посередницькими;
туристичними;
маркетинговими;
обліковими;
орендними;
ліцензійними;
іншими послугами.
Слайд №29
2) За специфікою взаємодії суб’єктів:
традиційна (проста) торгівля – експортні та імпортні операції товарів і послуг, які не зумовлені коопераційними зв’язками та зобов’язаннями щодо збалансованого обміну товарів;
торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, яка здійснюється на основі довготермінових угод;
зустрічна (компенсаційна) торгівля – торгівля, що ґрунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів по закупівлі у імпортерів частини чи повністю експортованих товарів.
Слайд №30
3) За специфікою регулювання:
звичайна торгівля і відповідний торговельний режим виникають в умовах відсутності торговельних, торговельно-економічних угод і домовленостей між країнами.
торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави, які домовляються, на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил і механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій.
дискримінаційна торгівля виникає у результаті застосування в торговельно-економічних відносинах жорстких обмежувальних заходів або інших інструментів, що дискримінують права торговельного партнера;
преференційна торгівля передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку пільг у торговельному режимі.
Слайд №31
Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі
1. Товарообмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі 1.1. Угоди з єдиноразовою поставкою 1.1.1. Бартерні угоди
1. Товарообмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі 1.1. Угоди з єдиноразовою поставкою 1.1.2. Пряма компенсація
1. Товарообмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі 1.2. Угоди з тривалими термінами виконання.
Глобальні угоди 1.2.1. Базові угоди
1. Товарообмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі 1.2. Угоди з тривалими термінами виконання.
Глобальні угоди 1.2.2. Угоди про товарообмін на основі листа зобов’язання
1. Товарообмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі 1.2. Угоди з тривалими термінами виконання.
Глобальні угоди 1.2.3. Протоколи
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі 2.1. Короткочасні компенсаційні угоди 2.1.1. Часткова компенсація
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі 2.1. Короткочасні компенсаційні угоди 2.1.2. Повна компенсація
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі 2.1. Короткочасні компенсаційні угоди 2.1.3. Трьохстороння компенсація
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі 2.1. Короткочасні компенсаційні угоди 2.1.4. Короткочасні зв’язані угоди
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі 2.2. Зустрічні закупки 2.2.1. Паралельні угоди
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі 2.2. Зустрічні закупки 2.2.2. Джентельменські угоди
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі 2.2. Зустрічні закупки 2.2.3. Угоди з доданням фінансових зобов’язань
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі 2.3. Довгострокові авансові закупки 2.3. Довгострокові авансові закупки
3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво 3.1. Великомасштабні довгострокові компенса­ційні угоди із зворотньою закупкою товарів 3.1.1. Угоди з зобов’язаннями про компенсації вартості обладнання, яке поставляється
3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво 3.1. Великомасштабні довгострокові компенса­ційні угоди із зворотньою закупкою товарів 3.1.2. Угоди з зобов’язаннями по компенсаційним закупкам рівними чи нижчими за вартістю обладнання, яке поставляється
3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво 3.2. “Угоди про розподіл продукції” 3.2. “Угоди про розподіл продукції”
3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво 3.3. Угоди “розвиток-імпорт” 3.3. Угоди “розвиток-імпорт”
Слайд №32
ВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ЗУСТРІЧНОЇ ТОРГІВЛІ
1. Товарообмінні операції та компен­саційні угоди на безвалютній основі 1.1. Угоди з одноразовою поставкою.
1.2. Угоди з тривалими термінами виконання
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі 2.1. Короткочасні компенсаційні угоди.
2.2. Зустрічні закупівлі.
2.3. Довгострокові авансові закупівлі
3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво 3.1. Великомасштабні довгострокові компенсаційні угоди із зворотною закупівлею товарів.
3.2. Угоди про розподіл продукції.
3.3. Угоди «розвиток—імпорт»
4. Кліринг
Слайд №33
Сучасними особливостями діяльності посередницьких фірм в МТ є:
укрупнення, транснаціоналізація;
спеціалізація (за товарами, видами діяльності, послугами, угодами);
підпорядкування невеликих посередницьких фірм крупним виробникам;
підпорядкування малих і середніх виробників крупним торговельно-посередницьким корпораціям.
Слайд №34
ВИДИ І ЦІЛІ БІРЖОВИХ УГОД
Види біржових угод Цілі біржових угод
1. Угоди на реальний товар (операції спот) Негайна поставка товару за цінами, що склалися в момент укладення угоди
2. Термінові угоди: Спекуляція Страхування
2.1. Форвард Спекуляція Страхування
2.2. Ф’ючерс Спекуляція Страхування
2.3. Опціон Спекуляція Страхування
2.4. Своп Спекуляція Страхування
Слайд №35
Ключовою особливістю міжнародної ціни на відміну від внутрішньої є множинність, коли на один і той самий товар можуть встановлюватися різні ціни.
Множинність міжнародних цін зумовлена такими факторами:
відмінностями торговельної політики стосовно до конкретних ринків, так і до тих чи тих імпортерів;
державною та міждержавною валютною політикою;
політикою протекціонізму;
відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;
іншими факторами.
Слайд №36
Слайд №37
Ціни в МТ систематизуються за наступними ознаками:
За напрямком товарних потоків:
Експортна ціна – ціна за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту.
Імпортна ціна – ціна по якій товар купується у зарубіжного контрагента.
За умовами розрахунків:
Ціна комерційних угод — відображає інтернаціональну ціну виробництва при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу.
Ціна клірингових розрахунків – ціна товару, в якій враховані умови і особливості клірингу. Кліринг – це система безготівкових розрахунків за товари та послуги, заснована на заліку взаємних вимог та обов’язків.
Ціна програм допомоги – ціна товару, в якій враховані умови і особливості реалізації програм допомоги.
Трансфертна ціна – ціна товару, по якій здійснюються внутрішньокорпоративні операції.
Слайд №38
За повнотою врахування витрат:
Ціна нетто – чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу.
Ціна споживання – сума затрат покупця, включаючи витрати на придбання та використання товару в нормативний строк.
За характером реалізації:
Оптова ціна – ціна товару при продажу його крупними партіями.
Роздрібна ціна – ціна товару при продажу його індивідуальному споживачу.
За мірою фіксації:
Контрактна ціна – ціна, яка встановлюється в контракті і виражається у валюті країни експортера, імпортера або третьої країни.
Тверда (firm, fixed price)– встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії.
Слайд №39
Рухома – фіксується в момент укладання контракту і може бути переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться.
Змінна (sliding price) – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін в виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту (велике промислове обладнання, будівельні об’єкти, суднобудування і т. ін.).
З наступною фіксацією (price to be fixed) – ціна за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.
Ціна, яка публікується – ціна, яка повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації.
Слайд №40
Обов’язки продавця Умова «Інкотермс» Умова «Інкотермс» Група
Обов’язки продавця назва український еквівалент Група
Відправлення товару EXW
Ex Works Франко-завод Е
Основні витрати з перевезення не сплачені FCA
Free Carrier
FAS
Free Alongside Ship
FOB
Free On Board Франко-перевізник
Франко вздовж борту судна
Франко-борт F
Основні витрати з перевезення сплачені CFR
Cost and Freight
CIF
Cost, Insurance and Freight
CPT
Carriage Paid To
CIP
Carriage and Insurance Paid To Вартість і фрахт
Вартість, страхування і фрахт
Перевезення сплачене до
Перевезення і страхування сплачені до С
Постачання товару DAF
Delivered At Frontier
DES
Delivered Ex Ship
DEQ
Delivered Ex Quay
DDU
Delivered Duty Unpaid
DDP
Delivered Duty Paid Поставлено на кордон
Поставлено франко-судно
Поставлено франко-пристань
Поставлено, мито не сплачене
Поставлено, мито сплачене D
Класифікація умов “Інкотермс” з точки зору обов’язків продавця
Слайд №41
При визначенні контрактної ціни можуть бути враховані також різноманітні знижки:
Знижки Умови надання Середній розмір, %
Загальна (проста) при укладенні угод на машини та стандартне обладнання з довідкової ціни (прейскурантної);
при поставках промислової сировини з довідкової ціни (коли довідкова ціна передбачає короткостроковий кредит, а покупець згоден платити готівкою) 20-40
(в деяких випадках
30-40)
2-5
Сконто При покупці товару за готівковий рахунок 2-3
Бонусна
(за оборот) Постійним покупцям на основі спеціальної домовленості. В контракті встановлюється шкала знижок в залежності від досягнутого обороту, впродовж визначеного терміну (як правилу року), а також порядок виплати сум на основі цих знижок. 15-30
За к-сть чи серійність (прогресивна) При покупці завчасно визначеного збільшуючої к-сті товару. —
Дилерська Постійним представникам чи посередникам по збуту. 15-20
Спеціальні Привілегійованим покупцям, в замовленнях яких особливо зацікавлені продавці
Знижки на пробні партії і закази. 5-8
Експортні При продажу товару іноземним покупцям поверх знижок, діючих для покупців внутрішнього ринку —
Сезонні За покупку товару поза сезоном До 15
Приховані знижки на фрахт
пільгові чи безготівкові кредити шляхом надання безкоштовних послуг. —

За повернення раніше купленого товару При поверненні покупцем раніше купленого товару у даної фірми застарілої моделі 25 — 30
При продажу раніше використовуваного обладнання При покупці раніше використовуваного обладнання До 50
Слайд №42
4. Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі:
одностороннє;
двостороннє;
багатостороннє.
Одностороннє регулювання полягає у застосуванні методів впливу урядами країн в односторонньому порядку — без погодження або консультацій з торговельними партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин.
Слайд №43
Двостороннє регулювання передбачає, що заходи торговельної політики попередньо узгоджуються країнами-партнерами. Кожна з сторін попереджує свого торговельного партнера про вживання будь-яких заходів, які, як правило, суттєво не впливають на торговельні відносини, а лише динамізують їм.
Багатостороннє регулювання передбачає узгодження і регулювання торговельної політики багатосторонніми угодами.
Слайд №44
Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів :

тарифне регулювання;
нетарифне регулювання

Слайд №45
Слайд №46
Митний тариф (customs tariff) у залежності від контексту може визначатися як:
інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;
перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;
конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.
Слайд №47
Мито (customs duty) – обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.
Мито виконує три основні функції:
фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету;
протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;
балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових. Існує декілька класифікацій мита.
Слайд №48
Нетарифне регулювання
Кількісні обмеження (quantative restrictions) – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту.
Квотування (контингентування) – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період.
Слайд №49
Ліцензування (licensing)–регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу.
Ліцензії бувають:
разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт), що видається урядом, певній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди;
генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод;
глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;
автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом.
Слайд №50
Демпінг (dumping) – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.
спорадчий демпінг – епізодичний продаж надлишкових запасів товару на зовнішній ринок за заниженими цінами. Відбувається тоді, коли внутрішній обсяг виробництва товару перевищує ємність внутрішнього ринку і перед компанією постає дилема – або взагалі не використовувати частину виробничих потужностей і не виробляти товар, або виробити товар і продати за більш низьку, ніж внутрішня, ціну на зовнішній ринок;
навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін.
Слайд №51
постійний демпінг – постійний експорт товарів за цінами нижче справедливої;
зворотній демпінг – завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют;
взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.

Слайд №52
 
Рекомендована література:
Основна:
1. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навч. Посібник. – К.:Кондор, 2008. – С. 187-212.
2. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Під заг. Ред. О.Г. Гупала. – К.: «Хай-Тек Прес», 2007. – С. 78-99.
3. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посіб. – 5те вид., стер. – К.:Знання, 2004 – с. 41-170.
4. Герасимчук В.Г. Міжнародна економіка: навч. посіб. / В.Г. Герасимчук, С.В. Войтко. – К.: Знання, 2009. – С. 15-89.
 
Додаткова:
1. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка:Навч. Посіб. – К.:Знання, 2005 – С. 67-138.