Світовий фінансовий ринок — Міжнародні інвестиції
Слайды и текст этой презентации
| Слайд №1 | |
 |
Тема 1.3 Світовий фінансовий ринок. Міжнародні інвестиції. Сутність та причини міжнародного руху капіталу. Форми іноземних інвестицій. Механізм залучення іноземних інвестицій. Вільні економічні зони. Формування, оцінка і порівняння інвестиційної привабливості та ризику території в системі міжнародної економіки. Інвестиційний клімат. Інвестиційна політика України. |
| Слайд №2 | |
 |
1. Капітал є одним із факторів виробництва – ресурсом, який необхідно затратити для виготовлення будь-якої продукції. Капітал представляє собою нагромаджений запас засобів в продуктивній, грошовій чи товарній формах, необхідний для створення матеріальних і нематеріальних благ та послуг. |
| Слайд №3 | |
 |
Міжнародний рух капіталу – однобічне переміщення за кордон певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку чи підприємницької вигоди. |
| Слайд №4 | |
 |
Форми міжнародного руху капіталу:
За джерелами походження : |
| Слайд №5 | |
 |
За термінами вивезення капіталу: короткостроковий (до одного року); середньостроковий (більше одного року); довгостроковий (більше 3 років). За типом фінансових зобов’язань: кредитні операції; інвестиційні операції. За цілями використання: прямі інвестиції; портфельні інвестиції. |
| Слайд №6 | |
 |
2. Міжнародні інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку. Розрізняють дві основних форми іноземних інвестицій: — прямі іноземні інвестиції; — портфельні іноземні інвестиції. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над об’єктом розміщення капіталу і відповідний доход. |
| Слайд №7 | |
 |
Портфельні інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний доход, але не дають право контролю над підприємством. |
| Слайд №8 | |
 |
Інвестування може здійснюватися різними методами: через розвиток контрактних форм співробітництва; злиття і придбання підприємств; створення власних філій, дочірніх компаній, спільних підприємств. |
| Слайд №9 | |
 |
Спільне підприємництво – це діяльність, заснована на співробітництві з підприємцями, підприємствами і організаціями країни-партнера та їхньому спільному розподілі доходів і ризиків від здійснення цієї діяльності. Спільне підприємство – це організаційно-правова форма поєднання зусиль партнерів різних країн з метою здійснення спільної підприємницької діяльності. |
| Слайд №10 | |
 |
Злиття і придбання – форми концентрації капіталу, які здобули значного поширення в сучасних умовах. Основними причинами злиттів і придбань компаній виступають: Глобалізація економіки і лібералізація світової торгівлі. Вступаючи в боротьбу за перерозподіл ринків, компанії прагнуть посилити свої позиції. Переніс центру ваги міжнародної конкуренції в сектор високотехнологічних товарів і послуг, що зумовлює необхідність зростання витрат на НДДКР. Проблема надвиробництва і пошуки ринків збуту. |
| Слайд №11 | |
 |
|
| Слайд №12 | |
 |
Важливим елементом механізму залучення іноземних інвестицій є введення системи пільгового оподаткування. Система податкових і митних пільг містить: «податкові канікули», знижки ставок оподаткування при реінвестиціях отриманого прибутку чи інвестиціях у визначені регіони та галузі, захист від подвійного оподаткування, звільнення чи зниження митних зборів на імпорт новітніх машин та обладнання, технологій, ноу-хау, експорту продукції власного виробництва для покриття валютних витрат тощо. |
| Слайд №13 | |
 |
Спеціальні економічні зони передбачають ще більшу систему податкових і митних пільг, спрощення адміністративних процедур тощо. Третім елементом можна вважати удосконалення фінансового механізму. Фінансовий механізм охоплює: зміцнення позицій національної валюти, її конвертованість; можливість для підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, без труднощів конвертувати отримані доходи; користування банківською системою країни; надання державних кредитів для інвестиційних проектів у пріоритетні сфери. |
| Слайд №14 | |
 |
Вільні економічні зони (ВЕЗ) – це територія однієї країни, на якій товари не підлягають звичайному митному контролю та відповідному оподаткуванню. В літературі існує багато визначень ВЕЗ, що пояснюється різноманітністю їх різновидів, кожен з яких має свої особливості функціонування та відіграє свою роль в економіці країни. |
| Слайд №15 | |
 |
Типи ВЕЗ: – безмитні торгові зони – зони прикордонної торгівлі, порти, склади, транзитні зогни, митні зони на підприємствах; – експортно-промислові зони, туристсько-рекреаційні – орієнтовані на зовнішню торгівлю; імпортно-промислові зони або імпортозамінні – їх мета – забезпечити споживачів імпортною продукцією або стимулювати виробництво по заміщенню імпорту; |
| Слайд №16 | |
 |
парки технологічного розвитку – створюються на основі існуючого науково-технічного потенціалу для залучення іноземного капіталу з використанням устаткування, ноу-хау, іноземного управлінського, комерційного чи маркетингового досвіду; банківські і страхові безмитні зони – створений пільговий режим здійснення банківських і страхових операцій; комплексні зони – великі за територією, мають ознаки різних ВЕЗ. За розмірами ВЕЗ бувають: великотериторіальні – співпадають з адміністративно-територіальною одиницею; точкові – створюються на невеликій території і мають чітко виражений функціональний характер: місто, невеликий район, підприємство, склад, порт тощо. |
| Слайд №17 | |
 |
Інвестиційний клімат — це комплекс політичних, соціальних, інноваційних, інфраструктурних елементів, які наявні на даній території та володіють в своєму сумарному прояві синергетичним ефектом. |
| Слайд №18 | |
 |
ІПРР — система переваг, гарантій та важелів (економічних, соціальних, фінансових, податкових, сировинних, майнових тощо), які впроваджено на даній території, що не суперечать законодавству держави, та створена в інтересах розвитку регіону й захисту прав конкретного інвестора, ІПРР — інтегральна характеристика даної території, яка включає в себе наявний інвестиційний клімат, тенденції розвитку інвестиційної інфраструктури, можливості залучення й використання інвестиційних ресурсів, а також інші фактори, що безпосередньо чи опосередковано впливають на ефективність (віддачу) вкладених інвестицій та знижують інвестиційні ризики. |
| Слайд №19 | |
 |
|
| Слайд №20 | |
 |
|
| Слайд №21 | |
 |
|
| Слайд №22 | |
 |
5. Інвестиційний клімат держави — це сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів. Сприятливий інвестиційний клімат має забезпечити захист інвестора від інвестиційних ризиків. |
| Слайд №23 | |
 |
В Україні утворено такі економічні зони:
1. «Порто-франко» (Одеса). |
| Слайд №24 | |
 |
Основними територіями пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестування в Україні є:
1. Спеціальний режим інвестиційної діяльності в АРК. |
| Слайд №25 | |
 |
Рекомендована література: Основна: 1. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навч. Посібник. – К.:Кондор, 2008. – С. 213-236. 2. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Під заг. Ред. О.Г. Гупала. – К.: «Хай-Тек Прес», 2007. – С. 100-141. 3. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посіб. – 5те вид., стер. – К.:Знання, 2004 – С. 201-220. 4. Герасимчук В.Г. Міжнародна економіка: навч. посіб. / В.Г. Герасимчук, С.В. Войтко. – К.: Знання, 2009. – С. 92-101. Додаткова: 1. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка:Навч. Посіб. – К.:Знання, 2005 – С. 139-157. |
