Теоретична основа наукових досліджень

Главная Украинский язык

Скачать презентацию (0.02 мб)

Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
	www.eskimosi.in.ua 1 Теоретична основа науковихдосліджень § 1. Структура наукової теорії § 2. Функції наукової теорії § 3. Класифікація наукових теорій § 4. Економічна наука в системі гуманітарного знання

Слайд №2
	www.eskimosi.in.ua 2 § 1. Структура наукової теорії Теорія (від грецьк. theoria – розгляд, міркування, вчення) – це найбільш адекватна форма наукового пізнання, система достовірних знань про дійсність, яка має чітку логічну структуру. Вона дає знання, істинність якого перевірена практикою. Теорія дає змогу зрозуміти об’єкт пізнання в його внутрішніх зв’язках і цілісності, пояснює різноманітність існуючих фактів і може передбачити існування нових, ще невідомих фактів, у майбутньому.
Слайд №3
	www.eskimosi.in.ua 3 А. Ейнштейн сформулював наступні критерії наукової теорії: Не суперечити даним досвіду, фактам. Бути перевіреною на наявному досвідному матеріалі. Відрізнятись “природністю”, тобто логічною простотою засад (основних понять і основних співвідношень між ними). Містити найбільш визначені терміни: це означає, що з двох теорій з однаково “простими” основними положеннями, віддавати перевагу слід тій, яка сильніше (більш визначено) обмежує можливі апріорні якості систем.
Слайд №4
	www.eskimosi.in.ua 4 Не бути логічно довільно обраною серед приблизно рівноцінних і аналогічно побудованих теорій (у такому разі вона видається найціннішою). Відрізнятися зграбністю і красою, гармонійністю. Характеризуватися розмаїттям предметів, які вона пов’язує в цілісну систему абстракцій. Мати широку область свого застосування з урахуванням того, що в рамках застосовуваності її основних понять вона ніколи не буде спростована. Вказувати шлях створення нової, більш загальної теорії, в рамках якої вона сама залишиться граничним випадком
Слайд №5
	www.eskimosi.in.ua 5 У сучасній філософії і методології науки виділяють такі основні елементи теорії: Вихідні засади – фундаментальні поняття, принципи, закони, рівняння, аксіоми тощо. Ідеалізований об’єкт – абстрактна модель суттєвих властивостей і зв’язків досліджуваних предметів (наприклад, “абсолютно чорне тіло”, “ідеальний газ”, “homooеconomicus”, “Робінзон”, “вартість” тощо). Логіка теорії – сукупність певних правил і способів доведення, спрямованих на пояснення структури і зміну знання. Філософські установки і ціннісні фактори. Сукупність законів і тверджень, що випливають як наслідки із засад даної теорії відповідно до конкретних принципів.
Слайд №6
	www.eskimosi.in.ua 6 Чим наука відрізняється від теорії? Можна назвати такі основні відмінності. Якщо теорія протиставляється практиці (хоча і відносно), наука являє собою єдність теорії і практики: обидві є атрибутивними (невід’ємними) складовими будь-якої науки. Теорії можуть змінювати одна одну, певні теорії можуть навіть більшою мірою відкидатись, “морально” застарівати, інші, навпаки, з’являтись, — наука ж залишиться однією й тією ж. Нарешті, в межах однієї науки можуть співіснувати, конкурувати різні наукові теорії: які можуть пропонувати різноманітні методи і практичні рекомендації, наприклад, різні економічні теорії.
Слайд №7
	www.eskimosi.in.ua 7 Можна вважати, що в складі більш-менш повних наукових теорій обов’язково присутні наступні розділи: структура предмета дослідження; закони функціонування теорії; класифікація різновидів предмета дослідження; її генезис і розвиток.
Слайд №8
	www.eskimosi.in.ua 8 Перебуваючи найбільш складною формою вираження наукових знань, теорія виникає лише на достатньо високому щаблі розвитку пізнання певної сукупності явищ і містить у собі цілий ряд елементів, що являють собою більш прості форми вираження знань. Розглянемо коротко деякі з них. Основним і найбільш важливим елементом наукової теорії є принцип, що органічно зв’язує всі інші елементи теорії в єдине ціле, у струнку систему.
Слайд №9
	www.eskimosi.in.ua 9 Під принципом (що в перекладі з латинського – “principium”, означає “початок”, “основу”) у теорії пізнання розуміють основи початку, вихідний пункт якоїсь концепції, те, що лежить в основі визначеної сукупності знань. У науковій теорії принцип складає її корінну основу, навколо якої синтезуються усі її поняття, судження, закони і т.п., розкриваючи, обгрунтовуючи і розвиваючи цей принцип.
Слайд №10
	www.eskimosi.in.ua 10 На зламі ІІ і ІІІ тисячоліть американський авторГ. Манків сформулював 10 економічних принципів,що лежать в основі господарського поступу: суспільній вибір в умовах обмеженості ресурсів; порівняння витрат і благ альтернативного варіанта дій; отримувані граничні блага мають перевищувати його граничні витрати; будь-яку економічну програму необхідно розглядати не лише з точки зору її безпосереднього впливу на результати чи поведінку людей, а й непрямого, що проявляється через стимулювання;
Слайд №11
	www.eskimosi.in.ua 11 обмін товарами дозволяє кожній людині спеціалізуватись у певній сфері діяльності, у якій вона є найбільш вправною, так як і країнам спеціалізація і міжнародна торгівля з тими ж затратами праці дають більший приріст національного продукту; фірми та домашні господарства взаємодіють на ринку на основі інформації про ціни та особистої зацікавленості, пристосовуючись до попиту і пропозиції і координуючи свою діяльність; рівень життя населення визначається здатністю країни виробляти товари і послуги; рівень інфляції в економіці залежить від кількості грошей в обігу створює можливість в короткостроковій перспективі впливати на рівні інфляції і безробіття.
Слайд №12
	www.eskimosi.in.ua 12 Цінність принципу визначається не тільки ступенем його розробленості, але і його істинністю. Ясно, що наукову теорію не можна побудувати на основі помилкових, ненаукових або антинаукових принципів. Слід зазначити, що іноді основним початком наукової теорії називають як принцип, так і ідею.
Слайд №13
	www.eskimosi.in.ua 13 У структурі теорії значне місце посідають також закони, відкриті наукою в даній області дійсності. Їхнє значення полягає в тому, що вони виражають істотні, стійкі, що повторюються, зв’язки між явищами, які охоплені даною теорією. У теорію входять закони різноманітного ступеня, котрі характеризують сутність явищ. Що стосується інших елементів теорії (окремих положень, фактів і інших), то вони, як правило, входять у структуру законів, розкриваючи і конкретизуючи їхній зміст.
Слайд №14
	www.eskimosi.in.ua 14 Фундаментальні закони узгоджені з правилами логічного висновку дають можливість розгорнути весь логічно стрункий ланцюг суджень, що ставиться до змісту даної теорії. Фундаментальні закони виступають тут критерієм істинності даних суджень. Ті з них, що узгодяться з фундаментальними законами, визнаються щирими, а ті судження, що суперечать ним, вважаються помилковими, і не включаються в систему суджень даної теорії, тому що істинність фундаментальних законів підтверджується практикою.
Слайд №15
	www.eskimosi.in.ua 15 Важливо також відзначити, що кожний елемент теорії, кожне теоретичне положення, що входить у неї, повинні бути суворо обґрунтовані, науково доведені. Гіпотези, припущення, ймовірні висновки і неперевірені дані не можуть скласти теорію, хоча за відомих умов вони можуть входити в неї як складові елементи поряд із перевіреними науковими даними; частіше вони складають підготовчий матеріал для формування або подальшого розвитку теорії.
Слайд №16
	www.eskimosi.in.ua 16 Дуже важлива особливість наукової теорії, неодмінна умова її спроможності виражається в тому, що будь-яка теорія повинна бути внутрішньо замкнутою системою, що відбиває цілком визначену, обмежену область дійсності. Логічно це виражається в тому, що всяка теорія повинна бути внутрішньо несуперечливою в змісті її логічної стрункості. Якщо ця вимога виконується, то в науковій теорії не можна істотно змінити жодного її елемента, не порушуючи при цьому всієї системи елементів цієї теорії. Проте такої логічної стрункості теоретичної системи можна досягти за умови виконання ще однієї дуже важливої вимоги до наукової теорії, яку називають мінімізацією теорії (бритва Оккама).
Слайд №17
	www.eskimosi.in.ua 17 Добір мінімальної кількості фундаментальних понять, що лежать в основі теорії, що формується, одержали назву її мінімізації. Особливо велике значення мінімізація має в так названих дедуктивних, особливо аксіоматичних теоріях, що піддаються формалізації, вкладаються у математичні символи і формули. Але й інші теорії вкрай потребують мінімізації, хоча цілком вона досягається не завжди відразу, а продовжує досягатися і після сформованої теорії.
Слайд №18
	www.eskimosi.in.ua 18 § 2. Функції наукової теорії Будучи вищою формою вираження наукових знань, теорія має ряд дуже важливих функцій. Зазвичай виділяють основні функції теорії — пояснювальну, передбачувальну, практичну, синтетичну і методологічну.
Слайд №19
	www.eskimosi.in.ua 19 У загальній формі наукове пояснення, являє собою «розкриття зв’язків між деякими фактами, явищами, подіями, процесами, закономірностями дійсності — об’єктами наукового пояснення — і іншими (уже відомими і поясненими; або ж їх обумовлюючими причинами і т.п.) явищами (процесами, закономірностями), що дозволяють усвідомити місце об’єктів пояснення в деякій системі природних або суспільних взаємозв’язків і законів і в силу цього ефективно діють в пізнавальній і (або) практичній сфері».
Слайд №20
	www.eskimosi.in.ua 20 Пояснювальна функція теорії є однією з основних і найбільш важливих її функцій. До числа процесів, що необхідно включити в поняття наукового пояснення і через які реалізується пояснювальна функція теорії, відносяться: розгляд, що пояснює явища, які охоплені даною теорією, у контексті навколишніх і пов’язаних із ними фактів; дослідження їх виникнення і розвитку; розгляд будови об’єкта, пояснення з наступним розкриттям місця елементів цієї будови в об’єкті як цілому; виявлення місця, що пояснює явища, як частини в деякому іншому явищі; встановлення приналежності, що пояснюється об’єктом,до визначеного класу й ін.
Слайд №21
	www.eskimosi.in.ua 21 Пояснення здійснюється за допомогою тих висловлень, суджень, що містяться в структурі теорії. Це відноситься як до вихідних, так і до похідних висловлювань, поданих у теорії насамперед у вигляді законів науки і поняттєво-категоріального апарату теорії. Цим і відрізняється пояснення на рівні теорії від пояснення, здійснюваного в повсякденному житті. Останнє може здійснюватися на основі практичного досвіду, емпіричних спостережень, емпіричних законів і правил.
Слайд №22
	www.eskimosi.in.ua 22 Передбачувальна функція. Сутність передбачувальної функції теорії полягає в тому, що будь-яка, дійсно наукова теорія дає можливість людям не тільки пояснити сутність навколишніх явищ, розкрити закономірності їхнього розвитку і керуватися цими знаннями у своїй практичній діяльності, але на основі цих знань розкрити тенденції подальшого розвитку даних явищ, передбачити настання майбутніх подій, вгадувати виникнення нових, раніше невідомих явищ, що, у свою чергу, має велике значення як для діяльності людей, так і для самого наукового пізнання (Тофлер, Несбіт, Ебурдін, Гаврилишин, Леонт’єв).
Слайд №23
	www.eskimosi.in.ua 23 Передбачувальна функція теорії має особливо важливе значення. Вона не тільки характеризує наукову зрілість теорії, глибину, що розкриває її властивості, зв’язки і відношення предметів, явищ відбитої нею області дійсності, але дозволяє людям зазирнути в майбутнє і на цій основі планувати свою практичну діяльність.
Слайд №24
	www.eskimosi.in.ua 24 Пояснювальна і передбачувальна функції нерозривно пов’язані між собою, тому що друга, по суті, є продовженням і розвитком першої: усяке пояснення в тій чи іншій мірі і формі містить у собі передбачення, а передбачення, у свою чергу, є неможливим без пояснення і будується на його основі. Чим точніша і досконаліша пояснювальна функція теорії, тим ширшими є її можливості і спроможності в області передбачення, а отже, тим досконалішою є її передбачувальна функція. Досконалість, в свою чергу, і глибина пояснювальної і передбачувальної функцій теорії визначають досконалість і істинність самої теорії.
Слайд №25
	www.eskimosi.in.ua 25 Синтезуюча функція. Значення цієї функції наукової теорії полягає в тому, що будь-яка теорія впорядковує дуже великий емпіричний матеріал, накопичений наукою в цій області, узагальнює його, виступає як синтез цього матеріалу на основі визначеного єдиного принципу. Функція синтезуючої теорії виявляється також у тому, що вона розкриває закономірні зв’язки між частинами й елементами теоретичної системи, що дає можливість виявити принципово нові зв’язки і інтеграційні якості, якими не володіють окремі частини й елементи теорії або проста їхня сукупність, але властиві теорії як цілісній системі.
Слайд №26
	www.eskimosi.in.ua 26 Синтезуюча функція теорії особливо яскраво виявляється, коли мова йде не про одну теорію, а про деяку сукупність або систему теорій (теорії міжнародної торгівлі, філософія світового господарства).
Слайд №27
	www.eskimosi.in.ua 27 Методологічна функція. Наукова теорія спроможна не тільки синтезувати знання людей про навколишню дійсність, не тільки організовувати їх, інтегрувати в єдину логічно струнку систему, але розвивати й удосконалювати їх, поповнювати теоретичний арсенал науки новими знаннями, що розкривають більш досконало і глибоко матеріальні і духовні явища, їхні найважливіші закономірності. Ці свої властивості наукова теорія розкриває в методологічній функції.
Слайд №28
	www.eskimosi.in.ua 28 Практична функція. (“Немає нічого більш практичного, ніж добра теорія” (Г. Форд)). Дотепер ми розглядали такі функції теорії, що були звернені або до самої теорії, або до з’ясовування її значення в розвитку наукових знань, іншими словами, усі вони є як би внутрішніми функціями теорії. Проте наукова теорія має дуже важливу зовнішню функцію, яку можна назвати практичною. Сама по собі теорія не мала б настільки великого значення, якби вона не була потужним засобом, по-перше, подальшого розвитку наукових знань, про що свідчать розглянуті вище її функції, а, по-друге, науковою, методологічною основою практичної діяльності людей.
Слайд №29
	www.eskimosi.in.ua 29 § 3. Класифікація наукових теорій Наука в цілому, як і кожна конкретна наука окремо, містить велику кількість найрізноманітніших теорій. Тому виникає необхідність розкрити досить розгалужену структуру науки, створити таку класифікацію наукових теорій, що засновувалася б на їхньому об’єктивному змісті і дозволила б визначити місце тієї або іншої теорії в системі наукових знань.
Слайд №30
	www.eskimosi.in.ua 30 Найбільш вдалий принцип класифікації наук і відповідних їм теорій був розроблений Гегелем. Відомо, що він розглядав весь природничо-історичний і духовний світ, який розвивається. Відповідно до цього, філософ намагався розкрити і систему знань. Дуже важливо, що він поставив перед собою задачу — охопити єдиним поглядом знання, накопичені людством на той час, привести їх у таку систему, що була б не довільною, не надуманою, а знаходилася б у повній відповідності з внутрішньою логікою розвитку самого предмета дослідження.
Слайд №31
	www.eskimosi.in.ua 31 Відповідно до цього, всі наукові теорії про природу Гегель поділяв на механіку («механізм»), що служить вихідним пунктом поступального розвитку абсолютної ідеї в природі, фізику («хімізм»), як початок прямування природи в середину і біологію («організм»), де вказаний процес завершується.
Слайд №32
	www.eskimosi.in.ua 32 Теорії поділяють, наприклад, на дедуктивні і недедуктивні, в залежності від того, яке місце і роль в тій або іншій теорії відіграють емпіричні дані і дедуктивні побудови, в залежності від її логічної структури. Така класифікація носить відносний характер, оскільки жодна теорія не може формуватися і розвиватися без емпіричних даних і дедуктивних побудов, але в різних теоріях домінуючими виступають або ті, або інші.
Слайд №33
	www.eskimosi.in.ua 33 Серед інших класифікацій відзначимо класифікацію, засновану на поділі наукових теорій на кількісні і якісні, в залежності від того, яке місце в тієї або іншої теорії займають логічні форми її вираження. Кількісними називають такі теорії, що одержали найбільше математичне опрацювання й в основі яких лежить визначена математична формула. Якісними ж називають теорії, формування яких ще не одержало наукової завершеності і котрі ще не піддалися логічному, математичному опрацюванню.
Слайд №34
	www.eskimosi.in.ua 34 Є класифікація, заснована на поділі наукових теорій на формалізовані і неформалізовані, в залежності знову ж від того, наскільки та або інша теорія піддається математичному опрацюванню. Дана класифікація страждає тими ж хибами, що і попередні, із тим лише додатком, що повністю формалізованих теорій, як ми побачимо нижче, взагалі не існує.
Слайд №35
	www.eskimosi.in.ua 35 Деякі філософи класифікують наукові теорії в залежності від того, який метод або логічний засіб дослідження був пануючим при формуванні даної теорії і спричинив певний вплив на її зміст. На цій підставі теорії поділяють на порівняльні, аналітичні та синтетичні.
Слайд №36
	www.eskimosi.in.ua 36 В даний час, коли наука проникає в найглибшу сутність матеріального і духовного світу, охоплює всі нові, раніше недоступні для пізнання області дійсності, коли відбувається усе більш інтенсивний процес інтеграції наук і наукових теорій, синтетичні теорії високого класу виникають не тільки усередині кожної науки, але і на стику наук.
Слайд №37
	www.eskimosi.in.ua 37 § 4. Економічна наука в системі гуманітарного знання Великим розмаїттям характеризується економіка як наука. Її фундаментом є теоретична економія, яка прагне дослідити і сформулювати універсальні закони і механізми функціонування і розвитку господарства на різних етапах цивілізаційного поступу. Ще давньогрецькі мислителі намагались пояснити процеси виробництва, обміну, власності, грошей та ін. (Аристотель).
Слайд №38
	www.eskimosi.in.ua 38 Систематизований виклад економічних поглядів здійснено у вченні меркантилізму (від італ. mercante — торговець, купець), що виникло в останній чверті XV ст. Головним положенням раннього меркантилізму була теорія грошового балансу. Пізній меркантилізм робив наголос на активному торговельному балансі. В середині XVIII ст. виникла нова течія в економічній науці – фізіократи (від грецьк. phisis — природа та kratos — сила, влада), які піддавали критиці вчення меркантилістів і відстоювали необхідність пріоритетного розвитку сільського господарства. Найповніше відображення вчення фізіократів знайшло в Економічній таблиці Ф. Кене.
Слайд №39
	www.eskimosi.in.ua 39 Початок сучасній економічній науці в її класичному варіанті було закладено в роботах шотландського економіста і філософа А. Сміта.
Слайд №40
	www.eskimosi.in.ua 40 Наукове відображення розвинутого ринкового середовища здійснюється засобами «Економікс» в економічній системі, започаткованій А. Маршаллом (1842-1924). Ринкова економіка уособлює свободу економічного вибору стосовно професії, роду занять, підприємництва, конкуренції. Економічна реальність розглядається як поведінка господарюючих суб’єктів в умовах відносної обмеженості ресурсів, як кругообіг багатства та сукупність економічних інститутів. Суть ринкової економіки полягає у збереженні рівноваги між попитом і пропозицією.
Слайд №41
	www.eskimosi.in.ua 41 Класична ринкова економіка ґрунтується на таких основоположних постулатах і принципах: концепція людини економічної (homo oeconomicus), — основу діяльності якої складає власний економічних інтерес; рівність сторін, що вступають у господарські стосунки згідно з існуючими «правилами гри»; повна інформованість, прозорість сфер, у яких взаємодіють партнери по співробітництву; плинність та мобільність економічних ресурсів;
Слайд №42
	www.eskimosi.in.ua 42 залежність чисельності зайнятих від розмірів сукупного фонду оплати праці; абсолютизація прибутку як головної мети діяльності фірми; нагромадження капіталу; великі коливання в рівнях оплати праці; економічний лібералізм.
Слайд №43
	www.eskimosi.in.ua 43 Об’єктом економічної теорії є історично визначена господарська система, що має три пов’язаних компоненти — загальнолюдський, що відбиває генетичні основи психології; етнічний, що відбиває укорінені навички, традиції, культуру; глобальний-фазовий, що відбиває хвилеподібне просування і поширення досягнень світової матеріальної культури.
Слайд №44
	www.eskimosi.in.ua 44 В історії економічної думки можна розрізнити три значних етапи. Перший закінчується в другій половині ХІХ століття: це стадія попередників. Наприкінці даного періоду, в 1867 році, Стюарт Мілль писав у своїх «Принципах політичної економії»: «На щастя, у законах вартості вже немає нічого такого, що вимагало б уточнення на даний час або в майбутньому. Ця теорія є повною».
Слайд №45
	www.eskimosi.in.ua 45 Саме в цей час у вивченні економіки почалася революція, пов’язана з введенням диференціального аналізу австрійською школою граничної корисності, з використанням математики лозаннською школою та з науковим опрацюванням даних спостереження Ірвінгом Фішером. Цей другий етап продовжується приблизно до другої світової війни. Потім починається новий період. Економіка поступово перетворюється в справжню науку, що опирається на статистичний аналіз фактів, на теорії, чия логічна стрункість може бути піддана перевірці, і на зіставлення теорій із даними спостереження. Така тенденція набуває все більш широкого характеру.
Слайд №46
	www.eskimosi.in.ua 46 І якщо сьогодні економічний аналіз стає наукою, це пояснюється чотирма основними причинами: економісти в стані створювати теорії, чия логічна суворість перевіряється за допомогою тієї частини логіки, яку складає математика; ми все краще знаємо фактичний бік справи. Ми володіємо як ніколи багатою та всеохоплюючою інформацією; за останню чверть століття значно просунулася вперед техніка аналізу, числове опрацювання даних спостереження, техніка обробки статистичної інформації і розрахунків на ЕОМ; завдяки ряду теорій на базі наявної інформації і техніки в економіці було встановлено існування беззаперечних закономірностей, як це має місце у фізиці.
Слайд №47
	www.eskimosi.in.ua 47 Принципова схема класифікації економічних наук Схема класифікації економічних наук, що пропонується до розгляду, виходить з положення про те, що ці науки виступають теоретичною основою управління господарської діяльності підприємств, регіонів та інших економічних систем. Структура економічних наук повинна відображати структуру економічних систем та структуру функцій управління ними. Тому вважається доцільним поділити різні економічні науки на 3 групи:
Слайд №48
	www.eskimosi.in.ua 48 Фундаментальні економічні науки. Теорія економічних систем. Теорія функцій управління економічними системами. До фундаментальних економічних наук відносяться: Метаекономіка; економічна теорія; методологія та методи економічних наук; інституційна економіка; історія економічних ідей; історія господарства. Теорію економічних систем репрезентують 2 групи наук: Теорія ринків. Теорія організацій.
Слайд №49
	www.eskimosi.in.ua 49 Подальша диференціація в кожній групі відбувається за видами ринків та організацій. Найчисленнішою та розгалуженою є теорія функцій управління економічними системами. Кожну науку цієї групи диференціюють за напрямами та видами. Наприклад, теорія обліку поділяється на теорію бухгалтерського обліку та статистику з подальшою диференціацією за різними ознаками ( галузь, аспект і т.д.).
Слайд №50
	www.eskimosi.in.ua 50 Завдання для самостійної роботи. Розкрити співвідношення емпіричного й теоретичного в процесі формування теорії. У чому полягають фундаментальні та прикладні аспекти наукової теорії? Якими є рушійні сили і форми розвитку наукових теорій? Що входить до складових наукової теорії? Які функції наукової теорії? Якою є роль принципу в науковій теорії? Які ви знаєте наукові теорії та відкриття українських учених? Визначте місце економічної науки в системі гуманітарного знання. Як здійснюється класифікація економічних наук? Назвіть головні принципи економічної науки.