Синтетичні релігії


Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
Синтетичні релігії

Слайд №2
Біле Братство
Слайд №3
«Біле Братство» — складне релігійне явище. Хоча дехто взагалі не вважає його за релігію.
Юсмаліани вірять в надприродну сутність і особливу місію «Марії Деві Христос» (М.Цвігун). Для багатьох це постає як єресь чи псевдокульт, але за таким самим правом, «білі брати» оцінюють й інші конфесії, виходячи з особливостей останніх.
Хоч прояви зовнішнього життя «Білого Братства» стали особливо помітними восени 1993 року., та причини того, що сталося, й досі чітко не названі.
Слайд №4
«Патріарх» «Білого Братства» Кривоногов був непересічною особистістю і в колі знайомих та колег по роботі відзначався наполегливістю в досягненні мети, про що свідчать значні здобутки в науковій діяльності: захист дисертації, понад 50 наукових та науково-популярних праць. Разом з тим, в характері майбутнього фундатора нової релігійної течії, ерудованість, підприємливість і комунікабельність поєднувались зі схильністю до самовиправдання будь-яких власних вчинків, постійним пред’явленням підвищених вимог оточенню, конфліктністю у випадках, коли його точка зору не знаходила підтримки.

Він був схильний до гіпертрофованої оцінки власного «Я», що знаходило відображення у намаганні показати себе з кращої сторони, невгамовному самохизуванні. Це значно утруднювало його соціальну адаптацію, що проявилось у постійних змінах місць роботи та сімейних конфліктах.
Слайд №5
З 1990 року Ю.Кривоногов здійснював цілеспрямований пошук кандидатури на роль «месії». Зокрема, під час проведення у Донецьку науково-популярних лекцій з біоенергетики пропозиції відповідного змісту висловлювались кільком жінкам. Але після певного «відбору» фундатор «Білого Братства» зупинився на кандидатурі Марини Цвігун (дівоче прізвище – Мамонова), — своєрідної й непересічної особистості. Ю.Кривоногов відразу оцінив якості майбутньої «месії»: журналістка, творча особистість, вразлива, морально готова сприйняти його настанови та ідеї, навіть відповідний вік. Подібно до Ісуса Христа, в 30-річному віці М.Цвігун постала у «Програмі Матір’ю Світу», а в 33,5 роки, за задумом Кривоногова, мав «закінчиться її час, як Месії та Духовного Вчителя, в тіло якого експлановано Ісуса Христа».
Слайд №6
Остаточне обрання ключовою постаттю культу «живого бога» М.Цвігун цілком логічно призвело до нівелювання ролі й авторитету Кривоногова. Юсмаліани щиро вірили в божественність М.Цвігун, називаючи її «Боженькою», «Мамою». Слід зауважити, що цей процес обожнення був неоднозначним: частина «білих братів», які знали М.Цвігун безпосередньо, як світську особу, висловлювала сумніви щодо її божественної природи. Проте більшість членів Братства не бачили в побуті Марину, що затушовувало в їх свідомості людські вади свого «бога». Корені виникнення феномену обожнення живої людини, треба шукати в конкретних історичних умовах. Так, Радянський Союз «обожненням» Леніна та Сталіна психологічно підготував людей до можливості сприйняття «живого бога», який не забарився з’явитися. Крах комуністичних режимів спричинив серед багатьох людей «плач» за втраченими кумирами. Для них, актуальним був діючий, уособлений в конкретній людині, ідеал, яким і стало обожнення М.Цвігун. Буденне, звичайне, монотонне життя потребувало дива, породжувало бажання вистрибнути за межі сірості та життєвої невлаштованості, а спілкування з «Живим Богом» давало змогу компенсувати цю потребу. Поряд з цим, бажання юсмаліан вбачати в М.Цвігун не тільки «Матір Світу», а й власне «маму» – главу сім’ї, якою для них стало Братство, свідчило про їхнє намагання зліквідувати особистий душевний дискомфорт, реалізувати свої духовні потреби, чого вони були позбавлені у власних родинах. Слід враховувати й ту обставину, що поряд з визнанням М.Цвігун «живим богом» притягальними для адептів юсмаліанства була її зовнішня привабливість. Очевидно навіть у випадку гіпотетичної відмови М.Цвігун від статусу «живого бога» її послідовники не визнають цього відречення. Більш ймовірним стане їхнє переконання в «підміні» особи Марії Деві Христос або у «фальсифікації» її висловлювань внаслідок «зловмисних дій» органів влади чи засобів масової інформації.
Слайд №7
Інститут Душі «Атма», діяльність якого була формально припинена 27 лютого 1992 року рішенням правління Фонду милосердя та здоров’я м.Києва, за неодноразові порушення статутних вимог, став організаційною передумовою створення майбутньої Церкви Юсмалос. В зв’язку з цим програма інституту передбачала проведення релігійних маніфестацій. 23 вересня 1990 року Кривоногов і Цвігун з однодумцями навіть влаштували в м.Миколаєві, після однієї з лекцій, молебінь (всього були присутні дев’ять осіб) для «порятунку Чорного моря і всієї цивілізації». Момент було обрано невипадково: напередодні в засобах масової інформації поряд з численними повідомленнями про аномальні явища, активно мусувалася тема можливого вибуху, багатого на сірководень, Чорного моря. Згодом «білі брати» почали здійснювати подібні відправи й в інших містах. Таким чином, акт реєстрації статуту релігійної громади, у березні 1991 року, лише юридично формалізував тривале існування де-факто «Білого Братства».

Церква Юмала
Слайд №8
Згідно з матеріалами слідчої справи, кожен юсмаліанин був зобов’язаний складати щоденні письмові звіти, де занотовувалось: кількість прочитаних проповідей, розповсюдженої літератури і новозалучених прихильників віровчення, «проклятих», самооцінка власних дій, ставлення до «Білого Братства» населення тощо.
«Білі брати» неухильно дотримувались встановлених Ю.Кривоноговим вимог конспірації. Навіть членам власної громади заборонялось називати своє мирське ім’я, розповідати будь-кому, за винятком першоієрархів, про деталі особистого життя.
Слайд №9
Твердження лідерів Білого Братства і представників преси про величезну кількість своїх прихильників («десятки і сотні тисяч») не відповідають дійсності. Сприйняття цього міфу широким загалом стало наслідком, детально продуманого Ю.Кривоноговим плану, стрижнем якого стала тотальна кампанія з поширення величезної кількості листівок-христівочок, газети «Юсмалос», ликів Марії Деві Христос тощо. Хоча відсутність відповідної статистики не дозволяє встановити точну кількість «Білих братів», проте аналіз зведень МВС України у листопаді 1993 року називає загальну кількість затриманих «братів» — 659. Враховуючи категоричну вказівку Кривоногова щодо присутності всіх юсмаліан на заходах в Києві з приводу проведення «декади покаяння» і підготовки до «кінця світу», їхня максимальна кількість не перевищувала 900-1000 осіб. Безумовно, з огляду на масштаби місіонерської діяльності конфесії, загальна кількість прихильників вчення та причетних до діяльності об’єднання, на всіх етапах його розвитку, була значно більшою.
Внутрішня криза спричинила не тільки різке скорочення чисельності об’єднання, а й викликала його розкол. Значною мірою, це пояснювалось розчаруванням певної частини юсмаліан нездійсненням пророцтв щодо «кінця світу», а також ізолюванням лідерів. Поглибився перерозподіл влади, який почав назрівати ще до осені 1993 року.
Слайд №10
Криза «Великого Білого Братства» особливо посилилась після зняття М.Цвігун, у травні 1994 року, духовного сану з Ю.Кривоногова, відлучивши його від церкви. Дуже болісним для членів об’єднання був вихід, у квітні 1996 року, з лав об’єднання сімох ієрархів на чолі з архієпископом «Живої Церкви» Ізраелем (мешканець Дніпропетровська О.Журавель). Причиною стала незгода з актом одруженням М.Цвігун та В.Ковальчука (Іоана Петра Другого), що суперечило, на думку певної частини юсмаліан, універсальній божественній природі Марії Деві Христос, яка, на їхню думку, не потребувала «небесного чоловіка».
Слайд №11
Процес розвитку руху «білих братів» свідчить про здатність осіб з гіпертрофованим честолюбством підпорядковувати своїй волі групи людей, які довгий час знаходилися під тиском системи, в умовах постійної несвободи, а з настанням незалежності «затужили» за минулим. Адже, загроза повернення до тоталітаризму полягає не тільки в наявності сильних авторитарних лідерів, а й в готовності та бажанні деяких людей підкоритися їхній владі. Головну ж причину неприйняття Україною «білих братів» необхідно шукати не в амбіційних намірах його лідерів створити єдину вселенську релігію (прагнення до духовного об’єднання людства, хоч яким би утопічним воно не виглядало сьогодні, має право на існування), а у наявності в їхній програмі чужих, для нашої світоглядної моделі, деструктивних ідей та закликів, непритаманної українській ментальності, зневаги до сімейних цінностей, схильності до конфронтації та організаційної замкненості.
Слайд №12
бахаїзм
Слайд №13
Багаї називають період від проголошення Баба 1844 р. в Ширазі до смерті Абдул-Бага в 1921 р. Героїчною добою Віри. Протягом цього періоду ранні послідовники релігії багаї зазнали багато утисків та гонінь, але зуміли закласти основи віри в деяких країнах світу. Період після 1921 р. описується як Доба становлення.
Шогі Еффенді характеризував цю еру як вихід релігії багаї з пітьми, становлення і «дозрівання» його адміністративних настанов і всесвітнє поширення віри. Він стверджував, що Доба становлення врешті-решт перейде в майбутню Золоту добу, в якій релігія багаї «охопить більшість людей цілого ряду країн».

Багаї
Слайд №14
Гробниця Баба в Хаїві
Важливий принцип релігії багаї — гармонія релігії і науки. Релігія багаї стверджує, що наука і релігія, якщо до них правильно ставитися, ніколи не будуть суперечити одна одній, оскільки обидві вони — шляхи з’ясування істини, яка у кожному питанні обов’язково повинна бути єдиною. «Будь-яка релігія, що суперечить науці, не є істинною, — каже Абдул-Бага. — Релігія і наука — два крила, на яких злітає у висоту людський розум і людська душа. Не можна летіти на одному крилі».
Слайд №15
Основні постулати
Багаї вірять в єдиного бога, який надсилає свої повідомлення через численних посланців або вчителів, розглядаючи їх повідомлення як частину єдиної релігії, та звертається до всього людства, всіх, хто володіє розумом і чиї відмінності кольору шкіри і культури повинні бути заохочені, а не зневажені. Ці основні настанови релігії багаї часто описуються як єдність Бога, єдність релігії і єдність людства.
Ці центральні постулати основоположні не тільки для пояснення релігії багаї, але й для пояснення ставлення релігії багаї до інших релігій. Багаї розцінюють більшість інших релігій як створені і надіслані богом, хоча вони зараз замінені новим одкровенням. Багаулла в багатьох місцях заявляє, що заперечення будь-якого з попередніх релігійних пророків, яких Багаулла називає богоявленнями, рівнозначне запереченню їх усіх, як і самого Бога.

Храм Багаїзму
Слайд №16
Багаї вірять в процес поступового одкровення, при якому такі релігійні постаті, як, наприклад Крішна, Авраам, Зороастр, Мойсей, Будда, Ісус та Мухаммед були посланцями бога. Багаї також вважають, що деякі біблійні постаті, як, наприклад Адам і Ной, фактично існували і також були посланцями бога. Релігійна історія вважається низкою «зволень», де кожен посланець бога приносив ширше і повніше одкровення для часу і місця, в якому з’являвся. Певні соціальні настанови, як, наприклад, напрям, до якого звертаються в молитві, або дозвіл фінансових прибутків можуть бути відмінені наступним посланцем, тоді як певні загальні принципи, як наприклад добросусідство або добродійність, універсальні і послідовні. Багаї не вважають цей процес поступового одкровення закінченим, але очікують пришестя нового посланця не раніше 1000 років від одкровення Багаулли.
Слайд №17
Цілі послідовників релігії багаї:
незалежний пошук істини, вільної від пут марновірства і традицій; єдність людства; центральна принципова і фундаментальна доктрина Віри; єдність усіх релігій; засудження всіх форм упередженості, заснованої на релігійних, расових, класових або національних ознаках; гармонія, яка повинна існувати між релігією і наукою; рівність чоловіків і жінок, двох крил, на яких птах людства може злетіти у повітря;
введення обов’язкового навчання; ухвалення міжнародної допоміжної мови; відміна крайнощів багатства і бідності; запровадження світового трибуналу для винесення судової ухвали в суперечках між країнами; піднесення роботи, що виконується на благо суспільства, до розряду поклоніння; встановлення справедливості правлячим принципом в людському суспільстві; прославлення релігії як засобу захисту всіх народів і націй; боротьба за тривкий глобальний мир як найвищу мету людства — це найважливіші принципи, проголошені Багауллою.
Слайд №18
Зараз практично неможливо знайти жодного району у світі, де не почав би приживатися спосіб життя, якому вчив Баха-Улла. Та повага, яку починають визивати соціальні і економічні проекти бахаї в управлінських та наукових колах, а також в ООН, є ще одним аргументом на рахунок неупередженого і серйозного вивчення джерела, якиц викликав до життя процес соціального перетворення, який у своїх найважливіших аспектах унікальний для нашого світу.
Писання Баха-Улли охоплюють широчезний спектр тем: від соціальних питань, як, наприклад, расова інтеграція, рівноправність статей, роззброєння, до питань, які торкаються найпотаємніше в житті людської душі…
Слайд №19
Церква уніфікації
Слайд №20
Церква об’єднання – одна із найпоширеніших новітніх релігійних течій, в якій поєднано риси східних релігій та християнства. За іменем засновника Сен М’ян Муна, прибічників називають мунітами. Теологія Муна пропонує вчення про трьох Адамів і трьох Єв. У церкві діє сувора регламентація взаємин, чітке підпорядкування її членів керівництву. Церква надає великого значення масовим колективним вінчанням, роботі з кадрами, підтримці різних наукових, соціальних, навчальних проектів. В Україні незареєстровані громади діють в Києві, Донецьку та інших містах.
Слайд №21
В 1954 р. в маленькій хатинці на околиці Пусану, Південна Корея, Мун Сон Мьон та декілька його послідовників заснували Асоціацію Святого Духу за Єднання Світового Християнства. Пізніше її стали називати Церквою об’єднання. Асоціація Святого Духу за Єднання Світового Християнства представляє собою рух заради духовного і соціального відродження людства. Божий Принцип є основоположним вченням преподобного Муна та Асоціації Святого Духу за об’єднання світового християнства (Церкви об’єднання).
Церква об’єднання офіційно зареєстрована та діє як релігійна організація в США, Німеччині, Франції, Великобританії, Італії, Іспанії, Польщі, Угорщині та інших країнах Європи, в Південній Кореї, Японії, Австралії, багатьох країнах південної Америки, Африки и Південно-Східної Азії, веде численну місіонерську і доброчинну діяльність. В СНД Церква об’єднання зареєстрована в Литві, Естонії, Росії, Молдові, Казахстані, тощо. В цілому Церква об’єднання діє у 180 країнах світу.
Слайд №22
Ідеологія
«Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!» (Іван 15:12)
«Любіть один одного!», — це основоположне послання, що несуть людству основні світові релігії.
Багато пророків проголошували це вічне послання. Великий юдейський рабин Хіллель вчив: «Любіть один одного!». Головним посланням Ісуса Христа було: «Любіть один одного!». До того ж самого закликати і Гаутама Буда, і Мухамед. В цьому світлі, діяльність Церкви об’єднання присвячена тому, щоб поєднати людей та встановити Царство Небесне на землі.
Основне послання Церкви Об’єднання гласить, що відповідальність кожної людини полягає у тому, щоб покласти кінець стражданням Бога та людства. Щоб це стало реальністю, Церква об’єднання ставить перед собою ціль побудувати високоморальне суспільство на підвалинах любові Бога. Теологія об’єднання каже, що розвиток науки та релігії має бути використаним для того, щоб розвіяти духовне та фізичне незнання людства, яке заважає йому побудувати таке суспільство.
Слайд №23
Церква має розгалужену структуру, до якої входять Інститут об’єднаної думки, Інтернаціональна організація з культури, Рада з об’єднаних досліджень та освіти, Між-народна конференція єдності наук, Університетський рух із вивчення абсолютних цінностей (для роботи зі студент-ством) тощо. Є також самостійні організації з об’єднання світових релігій, наукових досліджень, світової освіти, об’єднання в ім’я миру в усьому світі та ін. Особлива увага звертається на підбирання та навчання кадрів. Церква під-тримує понад 200 різних наукових, спеціальних, навчаль-них проектів. її прихильники є у 160 країнах світу і їх кількість швидко зростає.
У сфері культових дій Церкви єднання чи не найоснов-нішим є очищення «крові світу» шляхом її вивільнення від сатанинського начала за допомогою обряду «осолення» приміщень. Серйозну роль відіграє причастя «особливим вином», до якого поряд з іншими 20 компонентами входить кров преподобного Муна. Не менше значення мають і об-ряд посвячення дитини Богові (на 8-й день після народжен-ня), і шлюбна церемонія. Вельми шанованими святами є День Бога (на Новий рік), День батьків (березень-квітень), День дітей (листопад) та День усього сущого (червень).
Слайд №24
Врятувати людство, на переконання Муна, може лише досконала людина, яка створить ідеальну сім’ю. Свою дру-жину Хак Джа Хан Мун і себе він проголосив істинними батьками, обраними Богом на роль нових Адама і Єви, а свою сім’ю – втіленням справжнього ідеалу Бога. А тому як істинні батьки вони відкривають усім людям шлях до шлюбу, через який можна ввійти в царство досконалості.
Тільки з благословіння самого Муна підбираються шлюбні пари. Практикуються масові вінчання. Згідно з ученням Церкви єднання шлюб передбачає відновлення нашого духовного «Я». Тому пари підбираються за прин-ципом духовного взаємодоповнення, щоб стимулювати пе-реродження кожного у духовно досконалішу особистість. Мета прибічників церкви – створення вселенської сім’ї, дружної світової родини, яка була б поєднана на принципах істинної любові та добра
Слайд №25
ВиконавКапінус Сергій