Сучасні міжнародні процеси передачі технологій


Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
Сучасні міжнародні процеси передачі технологій
Суть та особливості науково-технічних відносин.
Особливості міжнародної передачі технологій. Суб’єкти та форми міжнародної передачі технологій.
Міжнародне технічне сприяння.
Міжнародне регулювання передачі технології.

Слайд №2
1. Головними причинами швидкого розвитку міжнародних науково-технічних відносин є посилення нерівномірності економічного роз­витку окремих держав; монополізація НТП великими фірмами, які можуть фінансувати проведення дорогих НДДКР; загострення кон­курентної боротьби на світовому ринку.
Слайд №3
Нерівномірність економічного розвитку спричиняє неоднаковий рівень розвитку науки і техніки у різних країнах, внаслідок чого в умовах сучасного рівня НТП передова техніка і технологія зосередилась у відносно невеликій групі промислово розвинутих країн. Велика роль у цьому процесі належить потужним фірмам, які мають змогу отримувати надприбутки за рахунок утримання передо­вих позицій в технічному розвитку і продажу результатів наукових досліджень.
Слайд №4
2. Міжнародна передача технології — це сукупність економічних відносин, які складаються між підприємствами різних країн у га­лузі використання зарубіжних науково-технічних досягнень.
Слайд №5
Технологія в чистому виг­ляді — це методи і техніка виробництва товарів і надання послуг.
Матеріалізована технологія — це машини і обладнання.
Слайд №6
Міжнародні організації розглядають міжнародну передачу тех­нології не як разовий захід, а як тривалий процес, що містить:
відбір і придбання технології;
адаптацію і освоєння придбаної технології;
розвиток місцевих можливостей удосконалення технології з урахуванням особливостей національної економіки.
Слайд №7
Способи некомерційної передачі технології:
• надання науково-технічної інформації, тобто поширення відо­мостей про технології через літературні джерела, патенти, інфор­маційні листи, стандарти тощо;
проведення виставок, ярмарків, конференцій, симпозіумів;
стажування спеціалістів;
• спільні фундаментальні науково-технічні розробки.
Слайд №8
Способи комерційної передачі технології залежно від складності реалізації можна поділити на три групи:
1.Передача технології.
2.Спільне розроблення і використання технології.
3.Промислове кооперування та спільне підприємництво.

Слайд №9
Внутріфірмовий канал — це реалізація власних науково-техніч­них досягнень або зарубіжних досягнень в зарубіжних філіях фірми.
Міжфірмовий — це укладання ліцензійних, зовнішньоторгових, коопераційних угод про спільне підприємництво між незалежни­ми компаніями в різних країнах.
Слайд №10
Міжнародна передача технології може здійснюватись у таких формах:

а) патентна угода — міжнародна торгова операція, за якою власник патенту поступається правами на використання винаходу покупцеві;
б) ліцензійна угода — міжнародна торгова операція, за якою влас­ник винаходу дає іншій стороні дозвіл на його використання в пев­них межах;
в) ноу-хау — передача технічного досвіду і секретів виробництва, використання яких забезпечує певні переваги в досягненні його кінцевої мети;
г) угода на інжиніринг — це угода на інженерно-консультаційні послуги покупцю для реалізації технічного проекту;
д) франчайзинг — це надання великою «батьківською» фірмою права дрібній фірмі вести протягом певного періоду свою справу під її опікою та, використовуючи її обладнання, реалізовувати через неї свою продукцію.

Слайд №11
3. Технологічні гранти — це безоплатна передача технології, технологічно містких товарів чи фінансових засобів для купівлі технології, навчання та підготовки персоналу, адаптації її до місце­вих умов.
Співфінансування технічного сприяння передбачає часткову участь отримувача технології у фінансуванні та організаційне забез­печення її розміщення і реалізації.
Слайд №12
4. МОІВ — міжнародна організація з інтелектуальної власності (WIPO). Це спеціалізоване агентство системи ООН, пов’язане з пи­таннями технології.
Програма розвитку ООН — ПРООН (UNDP) створена у 1965 р. для сприяння у розвитку країн, що розвиваються (членам ООН), шляхом надання їм технічної допомоги у галузі передачі і адапту­вання технології, розробки природних ресурсів, сприяння підприєм­ництву, а також у вирішенні соціальних питань. Є основним дже­релом багатостороннього фінансування технічної допомоги і роз­витку країн — членів ООН.