Динаміка наукового знання моделі росту
Слайды и текст этой презентации
| Слайд №1 | |
 |
Динаміка наукового знання: моделі росту Виконала: студентка групи МОА-112 Пізня Оксана |
| Слайд №2 | |
 |
Наукове знання — це процес творчої діяльності по отриманню нового знання, і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів. Найважливішою характеристикою знання є його динамиміка, тобто його ріст, зміна, розвиток. Ця ідея була висловлена вже в античній філософії, а Гегель сформував її в положенні про те, що “істинна є процес”, а не “готовий результат”. Розвиток знання – складний діалектичний процес, який має відповідну якість різних етапів. Так цей процес можна розглядати як рух від міфу до логосу (слова), від логосу до “преднауки”, від “преднауки” до науки, від класичної науки до некласичної і дальше до постнеокласичної, від незнання до знання, від неглибокого неповного до більш глибокого і ідеального знання. |
| Слайд №3 | |
 |
У сучасній західній філософії проблема росту, |
| Слайд №4 | |
 |
Еволюційна епістемологія — напрямок у західній філософській думці, основне завдання якого — виявлення генезису й етапів розвитку пізнання, його форм і механізмів,а також побудову на цій основі теорії еволюції єдиної науки. Г. Фоллмер Ж. Пиаже Д. Кзмпбелл К. Лоренц Головні представники даного напрямку Еволюційна епістемологія будує свої моделі розвитку наукового знання на основі подібності механізмів розвитку, що діють у живій природі й пізнанні. |
| Слайд №5 | |
 |
Особливо активно проблему росту (розвитку, зміни) знання розробляли прихильники постпозитивізму.Постпозитивізм — напрям філолофсько-методологічної думки XX в., який прийшов в 60-х рр. на зміну неопозитивізму (логічному позитивізму). Ст. Тулмин І. Лакатос Т. Кун К. Поппер Головні представники даного напрямку |
| Слайд №6 | |
 |
Основні риси постпозитивізму активне звертання до історії науки як діалектичному процесу; перемикання зусиль із аналізу формальної структури «готового», «, що стало» наукового знання на змістовне вивчення його динаміки, зміни, розвитку, його протиріч прагнення представити загальний механізм розвитку знання як єдність кількісних (нормальна наука) і якісних змін (наукові революції Аналіз соціокультурних факторів виникнення і розвитку науки підкреслення ролі філософії як одного з важливих факторів наукового дослідження |
| Слайд №7 | |
 |
Звернувшись обличчям до історії, розвитку науки (а не тільки до її формальної структури), представники постпозитивізму стали будувати різні моделі цього розвитку, розглядаючи їх як часті випадки загальних еволюційних процесів, що відбуваються у світі. Таким чином, у постпозитивізмі відбувається істотна зміна проблематики філософських досліджень: якщо логічний позитивізм основну увагу обертав на формальний аналіз структури готового наукового знання, то постпозитивізм головною своєю проблемою робить розуміння росту, розвитку знання. У зв’язку із цим представники постпозитивізму змушені були звернутися до вивчення історії виникнення, розвитку й зміни наукових ідей і теорій. Першою такою концепцією стала концепція росту знання К. Поппера. |
| Слайд №8 | |
 |
Дякую за увагу! |
