| Слайд №2 | 
|  | Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Хоча факти потрібні вченому, як повітря, але окремо взяті вони ще не наука. Факти стають складовою частиною наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому узагальненому вигляді. 	Спираючись на загальні та часткові методи дослідження, вчений отримує відповідь на те, з чого потрібно розпочинати дослідження, як узагальнити факти і яким шляхом іти до висновків. | 
| Слайд №3 | 
|  | 	Закономірним є дотримання таких рекомендацій під час наукового пізнання :  нічого не сприймати за істину, що не є достовірним і аксіоматичним;складні питання розділяти на стільки частин, скільки потрібно для вирішення проблеми;
 починати дослідження з найпростіших і найзручніших для пізнання речей до складних і важких;
 зупинятись на всіх подробицях, на все звертати увагу, щоб бути впевненим, що нічого не випущено;
 | 
| Слайд №4 | 
|  |  У науці недостатньо встановити новий науковий факт, досить важливо дати йому пояснення з позицій науки, показати його загально-пізнавальне теоретичне або практичне значення, а також завчасно передбачити невідомі раніше нові процеси та явища. 	 | 
| Слайд №5 | 
|  | Формою здійснення розвитку науки є наукове дослід-тобто цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень. Воно характеризується об’єктивністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю. | 
| Слайд №6 | 
|  | Метою наукового дослідження є всебічне, об’єктивне і ґрунтовне вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв’язків на підставі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людини результатів, упровадження їх у виробництво для підвищення його ефективності. Науково вивчати — це не тільки дивитись, але й бачити, помічати окремі частковості, велике в малому, не відхиляючись від головної теми дослідження.
 | 
| Слайд №7 | 
|  | За цільовим призначенням до потреб практики наукові дослідження прийнято поділяти на: фундаментальні (теоретична та експериментальна діяльність спрямована на пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур природи, суспільства, людини. );прикладні (наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на використання результатів фундаментальних досліджень для різних практичних завдань, на основі яких розробляється нове обладнання, нові машини, способи організації виробництва, технологічні процеси та ін. ).
 | 
| Слайд №8 | 
|  | При проведенні наукових досліджень відрізняють поняття «об’єкт» і «предмет» пізнання і дослідження. Об’єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.
 Предметом дослідження є досліджувані з певною метою властивості, характерні для наукового пізнання, це визначення певного «ракурсу» дослідження як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове.
 | 
| Слайд №9 | 
|  | Приклад Предметом дослідження стала міжнародна конкурентна привабливість національних ринків. В даному випадку об’єкт дослідження — національні ринки.
 Правильний вибір об’єкту вивчення навколишнього матеріального світу відповідно до мети дослідження сприяє обґрунтованості результатів дослідження. | 
| Слайд №10 | 
|  | Завдання дослідника полягає у визначенні факторів, які впливають на об’єкт дослідження, відборі і зосередженні уваги на найсуттєвіших з них. Критеріями відбору є мета дослідження та кількісний рівень накопичених фактів у цьому напрямі. Відбір найсуттєвіших факторів, які впливають на об’єкт дослідження, має велике практичне значення, оскільки впливає на ступінь достовірності результатів дослідження. Якщо будь-який суттєвий фактор не враховано, то висновки, здобуті в результаті дослідження, можуть бути помилковими, неповними або зовсім хибними. | 
| Слайд №11 | 
|  | Наукове дослідження повинно розглядатись у неперервному розвитку, ґрунтуватись на зв’язку теорії з практикою. Важливу роль у науковому дослідженні відіграють пізнавальні завдання емпіричного і теоретичного напряму.
 У результаті отриманих знань формулюють закони, розробляють теорію, перевіряють факти тощо. Теоретичні пізнавальні завдання формують таким чином, щоб можна було їх перевірити емпірично.
 | 
| Слайд №12 | 
|  | Систематизовані наукові знання класифікують за різними ознаками: за видом зв’язку з суспільним виробництвом (поліпшення організації праці, створення машин, конструкцій, теоретичні гуманітарні роботи тощо);
 за ступенем важливості для народного господарства (роботи, що виконуються на замовлення міністерств, відомств);
 за джерелами фінансування (держбюджетні, госпдоговірні);
 за терміном розробки (довготермінові, короткотермінові).
 | 
| Слайд №13 | 
|  | Традиційна модель наукового пізнання передбачає рух по ланцюжку: встановлення емпіричних фактів — первинне емпіричне узагальнення — виявлення відхилень фактів від правил — винахід теоретичної гіпотези з новою аргументацією — логічний висновок (дедукція) з гіпотези всіх фактів спостереження, що є перевіркою на її істинність. | 
| Слайд №14 | 
|  |  | 
| Слайд №15 | 
|  | Отже, процес наукового дослідження достатньо тривалий і складний. Він починається з виникнення ідеї, а завершується доведенням правильності гіпотези і суджень. | 
| Слайд №16 | 
|  | Дякую за увагу! |