Загальнонаукові форми і методи наукового пізнання
Слайды и текст этой презентации
| Слайд №1 | |
 |
Загальнонаукові форми і методи наукового пізнання Виконав: Студент групи мбс 2-12 Гергун А.С. |
| Слайд №2 | |
 |
Одна з важливих особливостей наукового пізнання порівняно з буденним полягає в його організованості і використовуванні цілого ряду методів дослідження. Під методом при цьому розуміється сукупність прийомів, способів, правил пізнавальної, теоретичної і практичної, перетворюючої діяльності людей. |
| Слайд №3 | |
 |
Під методологією звикло розуміють перш за все методологію наукового пізнання, тобто вчення про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності. Найважливішими аспектами застосування методології є: постановка проблеми (саме тут скоюються помилки, що приводять до висунення псевдопроблем або істотно утруднюють отримання результату), побудова предмету дослідження та побудова наукової теорії, а також перевірка отриманого результату з огляду його істинності, тобто відповідності об’єкту вивчення. |
| Слайд №4 | |
 |
Дослідження методів пізнання і практичної діяльності є задачею особливої дисципліни — методології. До неї залічують перш за все загальні філософські методи, які застосовуються не лише у науковому пізнанні. Загальнонаукові методи знаходять застосування у всіх або майже у всіх науках. Їх своєрідність і відмінність від загальних методів в тому, що вони знаходять застосування не на всіх, а лише на певних етапах процесу пізнання. Наприклад, індукція грає ведучу роль на емпіричному, а дедукція — на теоретичному рівні пізнання, аналіз переважає на початковій стадії дослідження, а синтез — на заключній і т.д. |
| Слайд №5 | |
 |
Методи наукового пізнання включають так звані загальні методи, тобто загальнолюдські прийоми мислення, загальнонаукові методи і методи конкретних наук. Методи можуть бути класифіковані і по співвідношенню емпіричного знання (тобто знання отриманого в результаті досліду, дослідного знання) і знання теоретичного, сенс якого — пізнання сутності явищ, їх внутрішніх зв’язків. Класифікація методів наукового пізнання представлена на схемі: |
| Слайд №6 | |
 |
|
| Слайд №7 | |
 |
Співвідношення загальнонаукових методів можна представити у вигляді наступної схеми: |
| Слайд №8 | |
 |
Для того, щоб дійсно пізнати предмет, треба охопити, вивчити всі його сторони, всі зв’язки. Пізнання розкриває внутрішні істотні ознаки предмету, зв’язки його елементів і їх взаємодію одного з другим. Для того, щоб це здійснити, необхідно цілісний предмет розчленувати (практично або в думках) на складові частини, а потім вивчити їх, виділяючи властивості і ознаки, зв’язки і стосунки, а потім виявити їх роль в системі цілого. Після того, як ця задача буде вирішена, частини знов можна об’єднати в єдиний предмет і скласти собі конкретне уявлення, яке спирається на глибоке знання внутрішньої природи предмету. |
| Слайд №9 | |
 |
До форм наукового знання відносять проблеми, наукові факти, гіпотези, теорії, ідеї, принципи, категорії і закони |
| Слайд №10 | |
 |
Факт, як явище дійсності, стає науковим фактом, якщо він пройшов строгу перевірку на істинність. Факти — це найнадійніші аргументи як для доказу, так і для спростування будь-яких теоретичних тверджень. І.П. Павлов називав факти «повітрям вченого». Проте, при цьому треба брати не окремі факти, а всю, без винятків, сукупність фактів, що відносяться до даного питання. Бо інакше виникає підозра, що факти підібрані довільно. |
| Слайд №11 | |
 |
Дякую за увагу! |
