Теоретизація і діалектизація науки

Слайды и текст этой презентации

Слайд №1
ЧЕРКАСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИУНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м. Київ)
з дисципліни : “ Методологія наукових досліджень”
на тему: «Теоретизація і діалектизація науки»

Слайд №2
Наука (особливо сучасна) розвивається по шляху синтезу абстрактно-формальної (математизація та комп’ютеризація) і конкретно-змістовної сторін пізнання.
Друга з названих сторін виражається, зокрема, термінами «теоретизації» і «діалектизація».
Слайд №3
У міру розвитку науки роль її теоретичної компоненти зростає, що не дає підстави для применшення ролі емпірії, досвіду. Процес поглиблення теоретизації «виглядає» завжди специфічно на кожному якісно-своєрідному етапі розвитку науки.Однією з особливостей сучасної науки є її теоретизації. Це обумовлено переходом від емпіричної стадії розвитку науки, яка обмежувалася класифікацією і узагальненням дослідних даних, на теоретичній стадії. На цій стадії важливу роль у пізнанні світу відіграють теоретичні обєкти науки.
Слайд №4
Теоретизація — це відхід від наочних моделей (теорія відносності Ейнштейна, квантова механіка). Наочних образів вже не існує (мікросвіт і макросвіт якісно різні).
Слайд №5
Слайд №6
Спрощення, абстрагування та ідеалізацію можна розглядати як гносеологічні передумови, які приймає теорія при відображенні реальних матеріальних процесів. За допомогою цих операцій кожна наукова дисципліна вириває з живої цілісності світу обєкт пізнання, відокремлює від нього якийсь аспект і будує систему ідеалізованих обєктів
Визначальна роль у формуванні теорії належить ідеалізованому обєкту — теоретичної моделі істотних звязків реальності, представлених за допомогою гіпотетичних припущень і ідеалізації.
Слайд №7
«Тенденцію до абстрактності» Гейзенберг вважав дуже характерною для розвитку наукового пізнання, відзначаючи, що в сучасній науці процес абстрагування, поза всяким сумнівом, грає провідну роль і наука у вирішальній мірі зобов’язана йому своїми величезними успіхами.
Узагальнюючи, ми об’єднуємо безліч різнорідних речей або процесів, розглядаючи їх з якоїсь однієї точки зору, отже, відволікаючись — іншими словами, абстрагуючись від безлічі їх особливостей, які вважаємо несуттєвими.
Такий процес відбувається в усіх науках, і перехід на все більш високі рівні абстрагування посилюється і розширюється.
Слайд №8
Діалектизація науки — впровадження в корпус наукового знання принципу розвитку «глобальний еволюціонізм», універсальна історія і принцип загального взаємозв’язку.
Діалектизація науки як її найважливіша закономірність означає все більш широке впровадження в усі сфери наукового пізнання ідеї розвитку (а отже, і часу). Причому саме в усі науки, а не тільки в так звані «історичні науки» — у геологію, біологію, астрофізику, історію і т.п.
Слайд №9
Перші імпульси процес діалектізаціі отримав разом з виникненням самої науки, і перш за все завдяки створенню Декартом, а пізніше — Кантом космогонічних гіпотез. З їхньою появою Земля і вся Сонячна система постали як щось стале в часі, тобто як щось що виникло природним шляхом і розвивається.
Процес діалектізаціі отримав новий потужний імпульс завдяки роботам англійських вчених – геолога Ч. Лайєля і біолога Ч. Дарвіна, які на великому фактичному матеріалі довели, що все в природі взаємопов’язане і все в ній відбувається в кінцевому рахунку діалектично, а не метафізично.
Слайд №10
Процесу діалектізаціі сучасної науки не можна не помітити або обійти його стороною. Справа в тому, що, як не без підстави зауважує академік А. Б. Мігдал, «вчені всього світу, як правило, мислять діалектично, не називаючи і не формулюючи» законів діалектики «, а керуючись здоровим глуздом і наукової інтуїцією».
Слайд №11
Таким чином, теоретизація і діалектизація науки — це з одного боку, збільшення складності та абстрактності, збільшення ролі логіко-математичних і знакових моделей, а з іншого ? все більш широке впровадження в усі сфери наукового пізнання ідеї розвитку (часу), причому в усі науки, а не тільки в історичні (геологію, біологію, астрофізику, історію тощо) .
Слайд №12

Дякую за увагу